![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Entry tags:
BL
Учора в ящику зранку розповідали про одну цікаву тенденцію сучасного японського суспільства — радо спішу поділитися з вами новими знаннями.
Скорочено тенденція ця має вигляд такий, як у заголовку, розшифровується як “бойдзу рабу”, тобто boys love. “Хлопчаче кохання? Знайшов чим здивувати. Відколи це геї стали чимось екстраординарним?” - скажете ви. І будете праві, але не зовсім.
Бо BL – це не про геїв, а про чисте і світле почуття між двома хлопцями віку старшої школи або молодших курсів університету. У книжкових магазинах цій темі присвячують цілі відділи з манга, в театрах — цілі вистави, ну і аніме повно, куди ж без них. (Показували фрагмент однієї з вистав у Токіо. На сцені двоє хлопців, один каже: “Поцілуй мене!”, інший підходить до нього, цілує, а тоді дає ляпаса...Тьху!)
Цільова аудиторія — жінки, причому переважно за 40 і за 50. Одна навіть відмічає у календарі всі вистави, присвячені BL, і старанно приховує своє захоплення від чоловіка. А інша в коментарі пояснила, що вона сприймає BL як продовження справжньої й міцної чоловічої дружби, як світле і щире почуття, нічим не заплямоване, на відміну від стосунків між чоловіком і жінкою.
Виходить, що традиційні гетеросексуальні стосунки для певної частини японського суспільства — щось тривіальне, брудне і нецікаве, бо інакше цей своєрідний бум на бойдзу рабу мені важко пояснити. І взагалі, якщо задуматися, тема “кохання в Японії” заслуговує на окремий пост.
У світі ще багато дивовижного.
Скорочено тенденція ця має вигляд такий, як у заголовку, розшифровується як “бойдзу рабу”, тобто boys love. “Хлопчаче кохання? Знайшов чим здивувати. Відколи це геї стали чимось екстраординарним?” - скажете ви. І будете праві, але не зовсім.
Бо BL – це не про геїв, а про чисте і світле почуття між двома хлопцями віку старшої школи або молодших курсів університету. У книжкових магазинах цій темі присвячують цілі відділи з манга, в театрах — цілі вистави, ну і аніме повно, куди ж без них. (Показували фрагмент однієї з вистав у Токіо. На сцені двоє хлопців, один каже: “Поцілуй мене!”, інший підходить до нього, цілує, а тоді дає ляпаса...Тьху!)
Цільова аудиторія — жінки, причому переважно за 40 і за 50. Одна навіть відмічає у календарі всі вистави, присвячені BL, і старанно приховує своє захоплення від чоловіка. А інша в коментарі пояснила, що вона сприймає BL як продовження справжньої й міцної чоловічої дружби, як світле і щире почуття, нічим не заплямоване, на відміну від стосунків між чоловіком і жінкою.
Виходить, що традиційні гетеросексуальні стосунки для певної частини японського суспільства — щось тривіальне, брудне і нецікаве, бо інакше цей своєрідний бум на бойдзу рабу мені важко пояснити. І взагалі, якщо задуматися, тема “кохання в Японії” заслуговує на окремий пост.
У світі ще багато дивовижного.
no subject
Это от недостатка любви мужчин в реальной жизни?
вообще, да, тема любви и секса в Японии - это очень интересно.
Причем, ведь проводились исследования, и оказалось, что японцы реже всех занимаются любовью.
no subject
no subject
В ХІХ столітті у Європі/Америці існував ідеал жіночої дружби (між молодими дівчатами чи підлітками). Вони обмінювалися листівочками з зізнаннями у коханні, говорили одна одній компліменти, писали сентиментальні вірші з присвятою. Тобто нічого очевидно еротичного, просто від браку ніжності.
А вже у ХХ столітті ці всі речі починають класифікувати як лесбійські стосунки, хоча суть їх інакша.
Так що оце "бойдзу рабу" про яке ви написали нагадало мені дівчаток-подружок)
no subject
no subject
no subject
А сексу, певно, мало у подружніх пар середнього віку, бо молодь тут не дуже відрізняється від нашої...
no subject
no subject
І давайте будемо на "ти".
no subject
Буде серія - про три найголовніших інстинкти: їжу, сон і секс на островах:)
no subject
Фільм подивлюся, дякую
no subject
no subject
Взагалі нічого проти такого явища не маю, але не фанатію від того.
no subject
До всього - я колись читала, як з'явився жанр яой: з появою америакнських фільмів у Японії в минулому столітті японки відкрили для себе феномен чуттєвого чоловіка, ну і всіх тих залицянь-загравань, подарунків, почуттів, розмов і все таке, що для нас звичне, а от у них - не прийнято. І захтіли собі такого. Алеж - не прийнято! Як це, шоб звичайний японський чоловік почав залицятися (по нашому), дарувати квіти, обіймати, цілувати і так далі?! Та і бояться хлопчики з дівчатами спілкуватись :-)) А от почуття між чоловіками це вже більш прйнятно (з Хейяну, якшо не раніше) у японській культурі. Ну от і почали малювати "бойзу рабу". А від кохання до порнухи - пів кроку :-))
Власне, я не дивую ся, шо зараз ци моменти виходять вже на театральну сцену, або й у реальність.
Взагалі, як я зрозуміла з розповідей однієї пані (Лана знає, про кого я - росіянка, народжена в Японії, за чоловіком-японцем), японці трохи бісексуальні: їм не дуже важливо, кого _кохати_, хлопіика, чи дівчинку (з ким спати - трошки інакше :-)))).
Тоб-то, не те, шоб їм гетеросексуальні стосунки були нецікаві, або, будда збав, брудні. Вони просто інакше ставляться до кохання і сексу взагалі - не маючи у культурі поняття гріха у християнському розумінні, вони не мають комплексів щодо "з ким можна, а з ким ні".
Так шо я б цю тенденцію пов'язала з тим, що жінки хочуть романтики, а чоловіки не здатні в силу культурно-історичних причин їм (жінкам!) цю романтику дати.
no subject
no subject
no subject
no subject
А про гріх зауваження справедливе, дякую.
Буду плекати у знайомих японцях романтичні риси характеру:)
no subject
no subject
no subject
(Anonymous) 2010-03-14 05:36 am (UTC)(link)no subject
no subject
Між статями теж, зважаючи на ту ж бойдзу рабу.