Хто ти, маска?..

В газеті «Асахі Шімбун», у вечірньому випуску, гарна рубрика вже другий місяць, здається - ставлять якесь фото старе і пояснюють, що до чого. Дуже інформативно. 

Цього разу на фото були люди в масках, точніше - 5 студенток, що саме шукали роботу (в Японії це ціла епопея з купою пригод, вимог та правил), і прийшли в парк в районі Ґіндза (чи не найпрестижнішому в Токіо), аби організувати голодний страйк. Запланована його тривалість - 48 годин, головна вимога - аби всі компанії брали на роботу жінок. Це 1980 рік. 

Звичною практикою тоді було застосовувати тільки до жінок (але не до чоловіків) наступні вимоги: «аби вони не мали в минулому досвід ро:нін» (коли не складаєш вступний іспит в перший рік підготовки, і готуєшся-вчишся ще) або рю:нен (коли залишаєшся в універі на другий-третій-і-так далі рік)», або щоб їздили на роботу тільки з власного будинку (можливо, щоб не платити їм субсидію на орендну плату за житло?). Протестували вони і проти таких безглуздих вимог, а щоб не мати проблем у майбутньому - були у масках. 

В тодішніх опитуваннях громадської думки 70% японців вважали абсолютно природньою ситуацію, коли «чоловіки працюють, а жінки займаються домашніми справами». І так само 70% компаній серед зареєстрованих на біржі, того року не мали планів брати на роботу жінок, що випустилися з 4-річних університетів. А заборонили дискрімінацію за статевою ознакою при прийомі на роботу тільки через 20 років після цих маскових протестів.