Дарвін прийшов
Не знаю, що там зараз із програмами про тварин на російському ТВ, чи тим паче на українському, але в Японії із цим всьо акєй. Мій фаворит - програма “Дарвін прийшов!” на NHK, загальнонаціональному телеканалі, яка виходить у прайм-тайм, о 19-30 у неділю, одразу після новин.
Кожного разу тема лише одна - щось цікаве із життя якоїсь однієї тварини. Учора показували, наприклад, черепах, минулого тижня - дятлів, а два тижні тому - ягуарів. Почну з останніх.
Живуть вони, як виявилося, на деревах, але оскільки дерев у саванні з кожним роком усе менше, ягуари стикаються із купою проблем. Наприклад, мама зловила яку-небудь газельку на вечерю, гукає маленьких ягуаренят, а вони десь собі дрімають на деревах в радіусі кількох кілометрів. Мама іде на пошуки малят, залишивши здобич під деревом, аж тут налітають гієни - оце гидкі створіння, я їх не люблю ще з часів мультика про Мауглі. Повертається дружня родина до рідної хати дерева - а там ніц нема уже.
Однак ягуарам заважають жити не тільки гієни, але і слони. Так би мовити, опосередковано. Показали, як величезний слон почав раптом трусити дерево, на якому спав собі мирно ягуар. Той перепудив, чому, як, я ж тобі не ворог і так далі. Виявилося, що слон не став раптом м”ясоїдом, а просто на тому самому дереві ростуть якісь горіхи чи інші плоди, і він витрушував собі обід. Зрештою так дотрусився, що зламав дерево, і воно згодом висохло.
А ще, хоч діти і живуть із батьками усього лише 2 роки, буває й так, що добра мама підгодовує свою 4-5 річну дитину, яка не вполювала собі нічого. Прийшов, пожер те, що мама вполювала - і пішов собі далі. І це у 5 рочків!! А ще ягуар називається.
Трохи про черепах. Морських головатих. Дослідники із Кіотського університету причепили одній черепасі на спину камеру і вивчали життя, звички, поведінку, інстинкти і так далі. Зробили багато відкриттів, напркилад, черепахи щодня по 2-3 години дрімають над коралами, а маленькі рибки тим часом чистять їм шкіру-такий собі салон краси. Обідають цілих дві години, а маленькі черепашенята, які тільки-но вилупилися, одразу вирушають у довгу і дальню путь - через весь Тихий океан, до берегів Америки (забув навіщо), а років через 30 повертаються у те саме море, де народилися, і вже там самі творять нове життя. А ще коли сплять, то майже не дихають, і зникає потреба кожні 20 хвилин підніматися на поверхню за киснем. Отаак...
Настанок - фрагмент палкої дискусії, яка відбулася одразу після закінчення програми.
- Уявляєш, показували сьогодні програму про черепаху-оператора, яка зняла багато цікавого про своє життя.
- Так, я ще під час анонсу подумала, які люди все-таки егоїстичні: чи хтось спитав у тієї нещасної черепахи дозволу на такі маніпуляції із камерою на спині? І як їй було повертатися у свій черепашачий світ, маючи таку конструкцію? Це ж колєги, певно, сміялися, пропливаючи повз: о, а що це Ви собі на спину начепили, шановна? Чи це Вам люди зробили таку ласку? Хі-хі-хі...Уяви, якби тобі космічні прибульці щось начепили на голову і так випустили на вулицю!
- Але ж завдяки цій камері вдалося зібрати купу важливої інформації, це допоможе краще вивчити спосіб життя черепах і запобігти їх зникненню.
- Ага, якщо люди нічого не робитимуть - то ніхто й не зникатиме. Безпредметна це розмова. Чи хтось узагалі подумав про те, який вплив на панцир і шкіру може мати клей, що його використовували науковці? А про це може розказати тільки черепаха, яку, звісно, ніхто не спитав. Отакі ви, дослідники з Кіотського університету, думаєте тільки про себе і наукову славу.
На цьому аргументи одного з учасників дискусії вичерпалися.

no subject
no subject