Entry tags:
Клен, дощ
Виходив учора в обід із місця свого підробітку, Інституту регіональних досліджень, дощ періщить, наче хоче надолужити весь той час, який він не ішов протягом сезону дощів, дивлюся – а зліва від входу росте собі самотній японський клен, момідзі, із маленькими, нібито кимось уміло вирізаними, листочками.
Мабуть, я вже зовсім японізувався і розвинув у собі силу уяви більше, ніж це необхідно пересічному українцю, але чомусь дуже жваво уявив собі, яким цей клен буде пізньої осені, у другій половині листопада – на початку грудня, і так якось легко стало на душі!..
Багряне листя привертатиме увагу людей, пташок, машин, велосипедів і, сподіваюся, безлічі дощових крапель, таких самих, як учора. І пейзаж буде типово японським – багряний момідзі на фоні триповерхової будівлі Інституту з бетону та скла.
Науявляв собі всякого такого і подумав, що тепер можна буде на сам пейзаж восени не дивитися – я вже встиг ним насолодитися вповні.
Мабуть, я вже зовсім японізувався і розвинув у собі силу уяви більше, ніж це необхідно пересічному українцю, але чомусь дуже жваво уявив собі, яким цей клен буде пізньої осені, у другій половині листопада – на початку грудня, і так якось легко стало на душі!..
Багряне листя привертатиме увагу людей, пташок, машин, велосипедів і, сподіваюся, безлічі дощових крапель, таких самих, як учора. І пейзаж буде типово японським – багряний момідзі на фоні триповерхової будівлі Інституту з бетону та скла.
Науявляв собі всякого такого і подумав, що тепер можна буде на сам пейзаж восени не дивитися – я вже встиг ним насолодитися вповні.

no subject
no subject