![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Майко Ічівака-сан
Одним із найпоширеніших стереотипів про Японію є, певно, уявлення пересічного іноземця про гейш, які залюбки проведуть із вами свій час за дууже високу плату. Мушу зазначити, що плата дійсно висока, але розважатимуть вас не так, як це прийнято, наприклад, у кварталі червоних ліхтарів. А високоінтелектуально. Я і сам, до того як побувати в Японії, думав, що вулицями Кіото ходять гейші, яких охороняють хоробрі самураї і безстрашні ніндзя, що набираються сили і мужності в саке.
Насправді все зовсім не так, точніше, не зовсім так. Вулицями Кіото гейші (в Кіото їх називають гейко-сан, тобто жінка мистецтва) ходять, як пощастить, навіть можна разом сфотографуватися. Ходять тут і майко-сан (жінка танцю), майбутні гейко, які проходять суворий період навчання протягом 4-5 років. З однією із них, Ічівака (市和佳), мені пощастило вже вдруге поспілкуватися однієї погожої днини кілька тижнів тому.
Насправді все зовсім не так, точніше, не зовсім так. Вулицями Кіото гейші (в Кіото їх називають гейко-сан, тобто жінка мистецтва) ходять, як пощастить, навіть можна разом сфотографуватися. Ходять тут і майко-сан (жінка танцю), майбутні гейко, які проходять суворий період навчання протягом 4-5 років. З однією із них, Ічівака (市和佳), мені пощастило вже вдруге поспілкуватися однієї погожої днини кілька тижнів тому.
Еріка радісно розказала, що втрапити до майко-сан зазвичай дуже непросто, лише за запрошеннями, і оскільки я був уже вдруге, втретє на мене чекатимуть привілеї постійного клієнта.
Зазвичай дівчина стає майко-сан після закінчення середньої школи (в Японії – 9 класів), тобто десь у 14-15 років. Ічівака-сан народилася в префектурі Шідзуока, неподалік від Фудзі-сан, і вирішила стати майко після відвідин Кіото і Міяко-одорі, традиційного шоу на початку квітня, у якому беруть участь багато майко і гейко. Батьки були проти, але дівчина вирішила – і все. Мала співбесіду з «мамою», яка оцінює кандидаток, пройшла її – і мрія здійснилася.
Зараз Ічівака 20 років, це значить, що незабаром вона стане гейко. Але точна дата церемонії «ерікае», тобто зміна рукавів, невідома, її теж вирішуватиме начальство. Дівчина вдягне чорне кімоно (звідси і термін, майко і гейко відрізняються в першу чергу нарядом), нафарбує чорним зуби (звичай, кажуть, доволі давній, колись жінки, що виходили заміж, фарбували зуби в чорний колір, аби показати, що вони «непривабливі» для усіх інших чоловіків. Також у давні часи, якщо дівчина ставала гейко, це означало, що у неї з’явився багатий покровитель, тобто вона «вийшла заміж». ) і ходитиме по «чайних будинках» у Кіото, повідомляючи про те, що вона вже не майко.
Але поки що Ічівака майко, і вона розказала трохи про своє життя. Вихідних має аж два на місяць – друга і остання неділі. Зачіску їй робить з її ж волосся спеціальний майстер, і вона повинна триматися тиждень – тому спить на спеціальній підставці-подушці, спочатку було дуже незручно, а потім потроху звикла. Косметику собі наносить сама, займає цей процес зараз десь по півгодини, на початку «майковання» - до 2 годин. До речі, обличчя у них усіх білі для того, щоб майко або гейко було добре видно на вулиці навіть увечері, бо ж раніше не було так багато ліхтарів. І ще до речі – навіть зараз в одному із «чайних будинків», найвідомішому в Кіото, майко танцюють при світлі свічок.
Освіта дівчини-майко закінчується на рівні середньої школи, потім вона отримує знання, необхідні для обраної професії, у спеціальній школі. Це чайна церемонія, каліграфія, ікебана, мистецтво гри на кото та біва, танець «маі», класична японська поезія і так далі. Відповідно, і «розважає» клієнта вона теж розмовами інтелектуальними. Принаймні, саме таке у мене було враження. Але один із учасників зустрічі запитав Ічіваку, про що конкретно вона розмовляє, наприклад, із директором якоїсь компанії. Відповідь була така: ну, про дітей, про його дружину, про хобі – ніхто не хоче, втомлений, вести бесіди про хайку і Нобунагу Оду. Одним словом, всі ми люди
Було ще питання про те, чи носить вона звичайний одяг у вихідні. Відповіла – так, із задоволенням, але без традиційної косметики і без кімоно ми б її, мабуть, не впізнали, бо стає у чомусь навіть схожою на європейок стилем і зовнішністю. У два своїх вихідних на місяць Ічівака-сан любить ходити пішки у синтоїстський храм Імамія їсти якісь там пундики. А ще їй не подобається, що «мама» дивно поєднує кольори в кімоно – рожевий із зеленим, червоний із яскраво-жовтим. Слова 20-літньої дівчинки, а не майко-сан...
Коли дівчина тільки стає майко, вона не може наносити помаду на верхню губу, тільки на нижню. З віком верхня губа поступово «червонішає». Але своєрідною компенсацією виступає велика кількість червоного кольору на кімоно спереду, в районі шиї. Відповідно, у гейко цього червоного кольору зовсім немає, вони стають білосніжними.
Якось писав, що Японія – дуже «сезонна» країна, це проявляється у багатьох моментах. Зокрема і в зачісці майко та гейко, кожного місяця – нова квітка. У березні це нанохана, тобто квіти рапсу, у квітні – сакура. І звичні до такої сезонності майко та гейко-сан можуть по квітці у зачісці колеги на фото визначити, коли воно було зроблено.
Загальне ж враження — звичайна собі 20-річна дівчина, “смєхотлівая”, розважлива, з цікавим кіотоським акцентом. Дуже засмутилася, коли один із присутніх японців виграв у неї в традиційній грі на пильність і швидкість реакції. Вклонилася йому ледь не до землі — програє, каже, рідко.
Цього разу всі отримали “візитки” майко-сан — маленькі наклейки з її ім'ям у квіточках, які, кажуть, приносять власникам щастя. І чого б це в мене аж так руки трусилися, коли я мостився поруч з Ічівака-сан для знімку?..Хтозна. Але маю певність, що до розгадки її таємничої посмішки мені вже рукою подати.
Зверніть увагу на область нижче шиї і аж до коміра кімоно - вона вважається найсексуальнішим місцем у майко та гейко, навіть якось спеціально називається, але я забув. 
Зазвичай дівчина стає майко-сан після закінчення середньої школи (в Японії – 9 класів), тобто десь у 14-15 років. Ічівака-сан народилася в префектурі Шідзуока, неподалік від Фудзі-сан, і вирішила стати майко після відвідин Кіото і Міяко-одорі, традиційного шоу на початку квітня, у якому беруть участь багато майко і гейко. Батьки були проти, але дівчина вирішила – і все. Мала співбесіду з «мамою», яка оцінює кандидаток, пройшла її – і мрія здійснилася.
Зараз Ічівака 20 років, це значить, що незабаром вона стане гейко. Але точна дата церемонії «ерікае», тобто зміна рукавів, невідома, її теж вирішуватиме начальство. Дівчина вдягне чорне кімоно (звідси і термін, майко і гейко відрізняються в першу чергу нарядом), нафарбує чорним зуби (звичай, кажуть, доволі давній, колись жінки, що виходили заміж, фарбували зуби в чорний колір, аби показати, що вони «непривабливі» для усіх інших чоловіків. Також у давні часи, якщо дівчина ставала гейко, це означало, що у неї з’явився багатий покровитель, тобто вона «вийшла заміж». ) і ходитиме по «чайних будинках» у Кіото, повідомляючи про те, що вона вже не майко.
Але поки що Ічівака майко, і вона розказала трохи про своє життя. Вихідних має аж два на місяць – друга і остання неділі. Зачіску їй робить з її ж волосся спеціальний майстер, і вона повинна триматися тиждень – тому спить на спеціальній підставці-подушці, спочатку було дуже незручно, а потім потроху звикла. Косметику собі наносить сама, займає цей процес зараз десь по півгодини, на початку «майковання» - до 2 годин. До речі, обличчя у них усіх білі для того, щоб майко або гейко було добре видно на вулиці навіть увечері, бо ж раніше не було так багато ліхтарів. І ще до речі – навіть зараз в одному із «чайних будинків», найвідомішому в Кіото, майко танцюють при світлі свічок.
Освіта дівчини-майко закінчується на рівні середньої школи, потім вона отримує знання, необхідні для обраної професії, у спеціальній школі. Це чайна церемонія, каліграфія, ікебана, мистецтво гри на кото та біва, танець «маі», класична японська поезія і так далі. Відповідно, і «розважає» клієнта вона теж розмовами інтелектуальними. Принаймні, саме таке у мене було враження. Але один із учасників зустрічі запитав Ічіваку, про що конкретно вона розмовляє, наприклад, із директором якоїсь компанії. Відповідь була така: ну, про дітей, про його дружину, про хобі – ніхто не хоче, втомлений, вести бесіди про хайку і Нобунагу Оду. Одним словом, всі ми люди
Було ще питання про те, чи носить вона звичайний одяг у вихідні. Відповіла – так, із задоволенням, але без традиційної косметики і без кімоно ми б її, мабуть, не впізнали, бо стає у чомусь навіть схожою на європейок стилем і зовнішністю. У два своїх вихідних на місяць Ічівака-сан любить ходити пішки у синтоїстський храм Імамія їсти якісь там пундики. А ще їй не подобається, що «мама» дивно поєднує кольори в кімоно – рожевий із зеленим, червоний із яскраво-жовтим. Слова 20-літньої дівчинки, а не майко-сан...
Коли дівчина тільки стає майко, вона не може наносити помаду на верхню губу, тільки на нижню. З віком верхня губа поступово «червонішає». Але своєрідною компенсацією виступає велика кількість червоного кольору на кімоно спереду, в районі шиї. Відповідно, у гейко цього червоного кольору зовсім немає, вони стають білосніжними.
Якось писав, що Японія – дуже «сезонна» країна, це проявляється у багатьох моментах. Зокрема і в зачісці майко та гейко, кожного місяця – нова квітка. У березні це нанохана, тобто квіти рапсу, у квітні – сакура. І звичні до такої сезонності майко та гейко-сан можуть по квітці у зачісці колеги на фото визначити, коли воно було зроблено.
Загальне ж враження — звичайна собі 20-річна дівчина, “смєхотлівая”, розважлива, з цікавим кіотоським акцентом. Дуже засмутилася, коли один із присутніх японців виграв у неї в традиційній грі на пильність і швидкість реакції. Вклонилася йому ледь не до землі — програє, каже, рідко.
Цього разу всі отримали “візитки” майко-сан — маленькі наклейки з її ім'ям у квіточках, які, кажуть, приносять власникам щастя. І чого б це в мене аж так руки трусилися, коли я мостився поруч з Ічівака-сан для знімку?..Хтозна. Але маю певність, що до розгадки її таємничої посмішки мені вже рукою подати.
Зверніть увагу на область нижче шиї і аж до коміра кімоно - вона вважається найсексуальнішим місцем у майко та гейко, навіть якось спеціально називається, але я забув.
no subject
no subject
Прошу:)
no subject
дуже цікава розповідь.
І дуууже яскрава помада в дівчини, подобається
no subject
Нема за що:) Так, помада така, що її важко не помітити навіть у темряві
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
"Возьмем институт гейш. Такая же покупка женского общества - причем, без иллюзий по поводу близости. Клиент платит немалые деньги, чтобы побеседовать, пофлиртовать, насладиться тонкой игрой двух умов - и заранее знает, что до койки дело не дойдет."
до розгадки її таємничої посмішки мені вже рукою подат
дуже гарна розповідь і фото :-)
Re: до розгадки її таємничої посмішки мені вже рукою под
Дякую:)
no subject
no subject
Зустрітися ж вийшло абсолютно випадково, я і сам не дуже сподівався. Проте знаю, що останнім часом за бажання і наявності грошей зробити це стало трохи легше.