Земля Великого Щастя

[brovary84]

 Їхав сьогодні у справах з Кіото до Осаки, дивився у вікно і читав “100 ключових термінів культурної антропології”. Десь ближче до Осаки побачив великий такий шматок землі із табличками через кожні 20 метрів: “Земля великого щастя. З питань права власності звертатися за телефоном таким-то”. (Хоча, може, це просто той район такими ієрогліфами називається...)
Я аж книжку відклав і задумався, чи завжди земля є джерелом великого щастя. Мабуть, що ні.

АПД. Підказали, що Велике Щастя - це, скоріш за все, прізвище власника землі, а таблички - аби ніхто не зазіхав. 

Comments

[titka-vitka.livejournal.com]

Рідна земля завжди щастя. Навіть якщо вона стрьомна, небезпечна чи скалічена. Це щастя люди часто усвідомлюють тільки втрачаючи свою землю.
Втім, це банально і так усім зрозуміло:)

[brovary84.livejournal.com]

Я не був би таким категоричним.
У нас 6 соток і нікому від того щастя немає

[titka-vitka.livejournal.com]

Та я про щось глобальніще за 6 соток:)

[brovary84.livejournal.com]

Тобто про 12?:)

[titka-vitka.livejournal.com]

Ну щось на кшталт ггг

[oz-8.livejournal.com]

для українців, наприклад, земля завжди була джерелом щастя. з давніх часів, традиції українців-селян, навіть після переходу в християнство, були пов"язані з культом і поклонінням землі. а ще права приватної власності на землю в україні були завжди чітко визначені, навіть за часів кріпатства. так що, думаю, так, земля може бути джерелом великого щастя, навіть якщо мова йде про 6 соток :)

[brovary84.livejournal.com]

Ні, я ж не сперечаюся, що більшість українців від наявності власної землі щасливі. Але водночас думаю, що не всі і не завжди.

[oz-8.livejournal.com]

звичайно, особливо в сучасному суспільстві.