brovary84: (Default)
brovary84 ([personal profile] brovary84) wrote2011-04-09 12:08 am
Entry tags:

Dogs and Demons

  Почав читати книжку під назвою, вказаною у заголовку. Написав такий собі Алекс Керр.

www.amazon.com/Dogs-Demons-Tales-Dark-Japan/dp/0809039435

Ще ніколи я не читав такої нищівної критики стосовно Японії. Ось зовсім невинна цитата, ст. 60:

"The Japanese tradition of hiding disadvantageous facts means that it is impossible to discover the true extent of toxic waste in Japan. On March 29, 1997, Asahi Television did a special report on dioxin contamination in the city of Tokorozawa, outside Tokyo. Studies had shown that dioxin levels in the milk of mothers there were twelve to twenty times the level that even Japan considers safe for infants. The news team showed a videotape of waste-disposal techniques there to experts in Germany, who were aghast. One commented that the techniques were "pre-modern", and the program made it clear that these were standard across Japan. A study in Fukuoka revealed similar levels of dioxin, and there is every reason to believe that the situation is the same throughout the country."  

І так весь час до 60 сторінки і після теж. Чувак у вступі пише, що його спонукала до створення книги його любов до Японії, але якийсь він однобокий трохи. Сама критика, тонни критики і зауважень, ставить у приклад Японії в основному Америку...Якщо те, що він так затято аргументує і доводить, хоча б трохи близьке до істини, то оцінку японського "економічного дива" треба однозначно переглядати, бо від "традиційної" Японії мало що залишилося, але хочеться все-таки трохи багатовекторності і різних точок зору на одну і ту саму проблєму. 

До речі, назва книги - алюзія на китайську історію, коли император спитав придворного художника, що складно малювати і що ні. Відповідь була - собак складно, бо вони під носом і їх дуже часто бачиш, а демонів - легко, бо вони в твоїй уяві і ти бачиш їх в усіх деталях. Автор додає, що вирішення нагальних проблем, які перед носом - завдання дуже складне, але зведення повітряних замків і їх фінансування - "вранішня чашка кави".

Хто би про українських собак і демонів написав... 

[identity profile] yama-mayaa.livejournal.com 2011-04-09 06:09 pm (UTC)(link)
Коли американці ставлять себе в приклад у такий спосіб... лише два приклади: руїни Детройта (http://blogs.denverpost.com/captured/2011/02/07/captured-the-ruins-of-detroit/2672/) і чудовий спосіб добування вугілля — знесення гір (http://en.wikipedia.org/wiki/Mountaintop_removal). Щодо пана Кера, юзер diakin в пості kitya про цю ж книгу (http://kitya.livejournal.com/130636.html?thread=41273164#t41273164) дав цитату з іншої книги Кера, з якої можна трохи наблизитись до розуміння його мотивів — це ностальгія за світлим минулим, бажання повернутись у простіший світ, яке стоїть за частиною руху "зелених" і т.п. Потім Кер пише таке:
Так вот, Япония – это страна, в которой давний мир полностью потерял значение, он кажется таким же бесполезным, как соломенные плащи и бамбуковые корзинки, оставленные крестьянами Ия. ... И хотя японцы восхищаются и признают прекрасными старые города, такие, как Киото или Нара, в глубине сердца они знают, что те не имеют никакой связи с их повседневной жизнью. Короче говоря, эта места стали городами иллюзий, историко-тематическими заповедниками.
Не кажучи про те, як Кер дізнався, що японці знають у глибині серця (!), чи Ви згодний з Керовим твердженням?

[identity profile] brovary84.livejournal.com 2011-04-11 01:33 am (UTC)(link)
Ага, в центрі міста ілюзій Кіото вчора було не пройти від туристів-привидів, які приїхали подивитися на заповідник...І 140 тисяч студентів усі теж не повсякденним життям у Кіото живуть.
Шо попало