Entry tags:
Маски
...Я в тайну масок все-таки проник.
Уверен я, что мой анализ точен:
И маска равнодушья у иных -
Защита от плевков и от пощечин...
В. Высоцкий
Цей пост, як і попередній, також написано на основі побаченого по телевізору у вранішній програмі, так що я поступово дійшов висновку, що телевізор для іноземця в Японії – не вселенське зло, а велике благо. Якщо, звісно, знати міру. Уверен я, что мой анализ точен:
И маска равнодушья у иных -
Защита от плевков и от пощечин...
В. Высоцкий
Отже, в ящику розповідали про маски, але не театральні чи карнавальні, як у Висоцького, а профілактичні чи медичні чи як вони називаються, тобто ті, що зазвичай носять під час хвороби своєї або чужої, як це було в Японії і в Україні рік чи півтора тому, коли всі боялися епідемії свинячого (?-уже і забув, якого саме) грипу. Бабуся моя тоді з марлі і бинта змайструвала собі маску не гіршу за ті, що їх не можна було купити в аптеці, і навіть мені хотіла надіслати. Я, до речі, принципово маски не носив і не носю, а японці, наприклад, захищаються ними також і від пилку криптомерій та інших поганючих дерев.
Але як виявилося в результаті дослідження, проведеного телеканалом, приблизно третина зі 150 опитаних людей використовували маски не за прямим призначенням, а з якихось інших причин. Наприклад, один хлопчик – учень старшої школи ходить у масці навіть удома, перед батьками і молодшою сестричкою. І стверджує, що йому так спокійніше і психологічно комфортніше. То журналіст завів його до лікаря, який поміряв якісь там показники мозку, по яким можна оцінити, наскільки людина хвилюється чи почувається спокійно. І виявилося, що маскування підлітка – то просто самонавіювання, і він що у масці, що без неї має однакові показники внутрішнього спокою.
Або у якомусь універі на парі із 15 присутніх студенток (якась дівчача була пара...) 10 були в масках, і журналіст їх питає: «Ви хворієте чи боїтеся захворіти, і тому сьогодні у масках?» Одна з дівчат каже: «Ні, я просто без косметики і закрила нижню частину обличчя, щоб ніхто не бачив». Її подружки: “І я теж, і я.” Ото таке. А хлопці дивляться на гарнюні вузькі очі і навіть не підозрюють, що на них чекає під маскою.
Ще кілька перехожих на вулиці, причому як чоловічої, так і жіночої статі, зазначили, що маски носять, бо так не видно їхніх емоцій при розмові, і що з маскою вони набагато ефективніше працюють, ніж без неї.
Сьогодні на кафедрі один студент докторантури кашляв і чхав півгодини, а тоді витяг з пилюки на книжковій поличці маску і гордо начепив на себе. І його швидкість набору тексту одразу збільшилася десь утричі. Про причини такого маскування я делікатно не допитувався.
