brovary84 | На захист телят

Начитався новин про співробітника ДАІ, який назвав українську мову телячою, і почав дуже переживати за одну річ. Не за ДАІшника і не за мову, бо він отримав те, на що заслуговує, а самій українській мові всі наші дискусії і полеміки, мабуть, не дуже цікаві. Бо вона існує і розвивається за своїми законами. Переживати почав за низький статус телят у нашому суспільстві, і задумався: а чому слово “телячий” має таку негативну конотацію?
Якщо вже вважати слово “телячий” дуже образливим, треба створювати рейтинг, у якому підсумовувати розумові чи якісь інші (фізичні?) здібності всіх існуючих видів тварин (або принаймні тих, від назв яких утворено активно вживані прикметники) і обгрунтовувати: телята у нашому рейтингу у першій десятці, тому прикметник “телячий” ображає честь і гідність українців як нації. І то, навряд чи там будуть саме телята, бо ж вони — маленькі корови (бики), тоді треба і левенят включати, і крокодиленят, і, наприклад, страусенят...
В Японії тварини теж часто доволі стають героями новин (наприклад, у минулому році у якійсь префектурі шукали в дикій природі кенгуру), але із політикою чи т.зв. “національним питанням” це ніяк не пов”язано. Більше того, тварини в японських зоопарках дуже толерантні стосовно мовного питання і завжди жваво відгукуються на мої звертання до них українською. Дуже хочеться, щоб колись і в Україні тваринні новини позбулися ідеологічного забарвлення.
Думаю, що якби пан Х. Муракамі дізнався про таку новину з України, він би, певно, написав про необхідність створення Асоціації захисту телят і про початок кампанії збору підписів “Повернімо телятам їх чесне ім”я!”. Але він, на щастя, новин із України не читає.
Перефразовуючи іншого класика, телята не винні.