![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Відвідини ЛОРа
Як і обіцяв у попередньому пості, трохи напишу про свої відвідини японського оториноларинголога (з дитинства один із моїх улюблених лікарів, мабуть, через довгу назву). Узагалі, в Японії діє і звична нам система поліклінік та лікарень (доволі професійними порівняно з іншими вважаються лікарні при університетах), студенти-іноземці, що мешкають у Кіото, наприклад, ходять у баптистську. Але водночас є дуже багато приватних лікарів, які мають власні клініки і постійне коло пацієнтів, переважно пенсіонерів із околиць. Причому лікар у такій клініці – тільки він сам, заодно і власник в одній особі, решта персоналу – медсестри і дівчата, що видають ліки.
Ось до одного із таких «приватних» лікарів я і пішов близько року тому, коли заболіло горло і почало закладати вуха на додачу. Пішов зі страховкою, бо ж справно плачу щомісячний внесок у розмірі 1800 ієн (180 гривень), який у Японії для студентів-іноземців є обов’язковим. По страховці треба платити лише 30% від вартості медичних послуг, а це, погодьтеся, суттєва знижка. Отже, приблизний діалог ЛОРа із пришелепкуватим іноземцем:
- О, моє шанування! Ну, розказуйте, що у Вас болить і як сильно.
- Знаєте, щось горло не проходить, уже тижнів два-три...І вухо, і ніс оце заклало...
- А що ж Ви зволікали із візитом? Який низький рівень свідомості як пацієнта!..
- Ну, так склалося, зайнятий трохи був...
- Зрозуміло. Так, оскільки Ви у нас вперше, зараз знімемо Ваші вухо-горло-ніс на камеру, шановний, і подивимося кіно по телевізору.
Подивилися кіно, мені було вказано на всі недоліки моєї системи ЛОР-органів і можливі методи їх профілактики та лікування, дуже оперативно, порівняно із українськими лікарями, змазано та продезинфіковано всі потрібні місця, а потім вказано на стільчика, де я прийняв кілька видів інгаляцій. На десерт пан ЛОР залишив цікаву і змістовну розповідь про причини наявності такої кількості різних алергій у японців.
- А Ви, шановний, самі звідки приїхали? Часом не з Америки?
- Ні, на жаль чи на щастя, не з Америки, а з України. Знаєте, де це?
- Звичайно! Це ж колишній Радянський Союз, і у вас там дуже холодно.
- Приємно, що Ви настільки обізнані.
- Звичайно! Я ж доктор, повинен багато знати. Хочу Вам сказати, шановний, що ніс Ваш поводиться як типово японський і Ви, схоже, маєте схильність до алергії.
- Але ж удома у мене такого ніколи не було, тільки звичайні застуди!..
- Е, так то удома, але ж Ви зараз у Японії...Схоже, Ваш ніс також зробився надзвичайно дражливим у плані алергічних реакцій, будьте обережним! До речі, чи знаєте Ви, чому так багато японців мають проблеми з алергією?
- Бо їх мама в дитинстві не годувала молоком?
- Е, то, звичайно, теж дуже важлива причина, але не настільки. Насправді в усьому винні американці, які після закінчення Другої світової війни встановили свою адміністрацію і почали насаджувати в Японії “західні” цінності. Наприклад, ввели у молодших школах прийом склянки молока на сніданок, або радикально збільшили кількість закладів, де можна з’їсти котлету чи стейк, не кажучи вже про всякі фастфуди...Хоча після відкриття країни у 2 половині 19 століття ми і стали споживати більше м’ясних продуктів, повоєнна хвиля «американизації» ще більше збила з пантелику організми мільйонів японців, звичних до рибно-рисо-овочевої їжі, і як результат – алергія на пилок усяких рослин.
- Добре, але якщо в Україні я постійно їв м’ясо, у мене такої алергії виникнути не повинно, хіба ні?
- Це питання не до мене, а до Вашого носа, шановний. Значить, у Вас теж була схильність до алергії, просто в прихованій формі.
Такі справи, любі друзі. І тут без янкі не обійшлося.
Ось до одного із таких «приватних» лікарів я і пішов близько року тому, коли заболіло горло і почало закладати вуха на додачу. Пішов зі страховкою, бо ж справно плачу щомісячний внесок у розмірі 1800 ієн (180 гривень), який у Японії для студентів-іноземців є обов’язковим. По страховці треба платити лише 30% від вартості медичних послуг, а це, погодьтеся, суттєва знижка. Отже, приблизний діалог ЛОРа із пришелепкуватим іноземцем:
- О, моє шанування! Ну, розказуйте, що у Вас болить і як сильно.
- Знаєте, щось горло не проходить, уже тижнів два-три...І вухо, і ніс оце заклало...
- А що ж Ви зволікали із візитом? Який низький рівень свідомості як пацієнта!..
- Ну, так склалося, зайнятий трохи був...
- Зрозуміло. Так, оскільки Ви у нас вперше, зараз знімемо Ваші вухо-горло-ніс на камеру, шановний, і подивимося кіно по телевізору.
Подивилися кіно, мені було вказано на всі недоліки моєї системи ЛОР-органів і можливі методи їх профілактики та лікування, дуже оперативно, порівняно із українськими лікарями, змазано та продезинфіковано всі потрібні місця, а потім вказано на стільчика, де я прийняв кілька видів інгаляцій. На десерт пан ЛОР залишив цікаву і змістовну розповідь про причини наявності такої кількості різних алергій у японців.
- А Ви, шановний, самі звідки приїхали? Часом не з Америки?
- Ні, на жаль чи на щастя, не з Америки, а з України. Знаєте, де це?
- Звичайно! Це ж колишній Радянський Союз, і у вас там дуже холодно.
- Приємно, що Ви настільки обізнані.
- Звичайно! Я ж доктор, повинен багато знати. Хочу Вам сказати, шановний, що ніс Ваш поводиться як типово японський і Ви, схоже, маєте схильність до алергії.
- Але ж удома у мене такого ніколи не було, тільки звичайні застуди!..
- Е, так то удома, але ж Ви зараз у Японії...Схоже, Ваш ніс також зробився надзвичайно дражливим у плані алергічних реакцій, будьте обережним! До речі, чи знаєте Ви, чому так багато японців мають проблеми з алергією?
- Бо їх мама в дитинстві не годувала молоком?
- Е, то, звичайно, теж дуже важлива причина, але не настільки. Насправді в усьому винні американці, які після закінчення Другої світової війни встановили свою адміністрацію і почали насаджувати в Японії “західні” цінності. Наприклад, ввели у молодших школах прийом склянки молока на сніданок, або радикально збільшили кількість закладів, де можна з’їсти котлету чи стейк, не кажучи вже про всякі фастфуди...Хоча після відкриття країни у 2 половині 19 століття ми і стали споживати більше м’ясних продуктів, повоєнна хвиля «американизації» ще більше збила з пантелику організми мільйонів японців, звичних до рибно-рисо-овочевої їжі, і як результат – алергія на пилок усяких рослин.
- Добре, але якщо в Україні я постійно їв м’ясо, у мене такої алергії виникнути не повинно, хіба ні?
- Це питання не до мене, а до Вашого носа, шановний. Значить, у Вас теж була схильність до алергії, просто в прихованій формі.
Такі справи, любі друзі. І тут без янкі не обійшлося.
no subject
no subject
no subject
no subject
Насправді то я так сказав, аби щось бовкнути...
no subject
no subject
(Anonymous) 2011-01-28 07:02 am (UTC)(link)no subject