![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Entry tags:
Три епізоди
Які вказують на поступову і невідворотню(?) японізацію автора цього блогу.
1) Прийшов якось вечеряти у Центральну їдальню близько 20-30, замовив собі биток курячий чи щось подібне, а мене жіночка на роздачі попереджає, мовляв, у нас рис уже весь скінчився, Ви точно зможете їсти без нього? І дивиться на мене перелякано. І очі у мене ж іще не вузькі, і рис я зазвичай їм тільки на великі свята – а от бачите як? В очах пересічної японки прирівняний до подібного їй японця, який рис споживає три рази на день як мінімум.
2) Були з моєю дівчиною-японкою на католицьке різдво у Токіо, вешталися по Аме-мура – великому і відомому ринку поблизу від зоопарку Уено. І натрапили на відносно дешеві рукавички шкіряні по 1000 ієн (приблизно 100 гривень). Дівчина каже: о, мені саме такі і треба були, аби сніг розгрібати, бо ж у дорожчих якось воно не дуже...Ще трохи пообговорювали дизайн і фасон, тоді вона пішла купувати більш-менш пристойні, дає продавцеві гроші, а він ій: «Ви з Кіото обоє, правда? Звернув увагу на ваш акцент». Звісно, я справжній кіотосець в 10-му поколінні!..
3) Мій ніс, мій єдиний бастіон і моя остання барикада, який був уміло відрихтований у Військовому шпиталі перед поїздкою до Японії, настільки звик до місцевого клімату, що тепер радісно алергує з будь-якого приводу. Тільки з Китаю прилетів жовтий пісок і засипав пів-Японії – я чхаю без упину. Тільки почали японці попереджати про те, що цього року пилку криптомерії буде набагато більше, ніж минулого і що треба бути обережними, як він (ніс) одразу починає сопливити, причому інших симптомів застуди в організмі немає. Сходив до ЛОРа у сусідню клініку – а він мені: це, шановний, у Вас алергічна реакція, маєте до того схильність. Ось Вам антибіотик і спрей для профілактики. Скінчиться – приходьте знову. І прочитав мені лекцію про те, чому японці мають так багато видів алергій.
Але про це – у якомусь із наступних постів.
1) Прийшов якось вечеряти у Центральну їдальню близько 20-30, замовив собі биток курячий чи щось подібне, а мене жіночка на роздачі попереджає, мовляв, у нас рис уже весь скінчився, Ви точно зможете їсти без нього? І дивиться на мене перелякано. І очі у мене ж іще не вузькі, і рис я зазвичай їм тільки на великі свята – а от бачите як? В очах пересічної японки прирівняний до подібного їй японця, який рис споживає три рази на день як мінімум.
2) Були з моєю дівчиною-японкою на католицьке різдво у Токіо, вешталися по Аме-мура – великому і відомому ринку поблизу від зоопарку Уено. І натрапили на відносно дешеві рукавички шкіряні по 1000 ієн (приблизно 100 гривень). Дівчина каже: о, мені саме такі і треба були, аби сніг розгрібати, бо ж у дорожчих якось воно не дуже...Ще трохи пообговорювали дизайн і фасон, тоді вона пішла купувати більш-менш пристойні, дає продавцеві гроші, а він ій: «Ви з Кіото обоє, правда? Звернув увагу на ваш акцент». Звісно, я справжній кіотосець в 10-му поколінні!..
3) Мій ніс, мій єдиний бастіон і моя остання барикада, який був уміло відрихтований у Військовому шпиталі перед поїздкою до Японії, настільки звик до місцевого клімату, що тепер радісно алергує з будь-якого приводу. Тільки з Китаю прилетів жовтий пісок і засипав пів-Японії – я чхаю без упину. Тільки почали японці попереджати про те, що цього року пилку криптомерії буде набагато більше, ніж минулого і що треба бути обережними, як він (ніс) одразу починає сопливити, причому інших симптомів застуди в організмі немає. Сходив до ЛОРа у сусідню клініку – а він мені: це, шановний, у Вас алергічна реакція, маєте до того схильність. Ось Вам антибіотик і спрей для профілактики. Скінчиться – приходьте знову. І прочитав мені лекцію про те, чому японці мають так багато видів алергій.
Але про це – у якомусь із наступних постів.
no subject
ПС. я не пам"ятаю, чи казала - листівка прийшла, дяки тобі величезні! Вона така гарна...
no subject
Про листівку, може, і казала, але щось не пригадую...Я на Укрпошту дуже злий, бо надіслав ще 23-го грудня, а в Бровари і досі не прийшла листівка. Може, японська і гарна, але з твоїми фотокартками вона все одно не зрівняється!
no subject
no subject
no subject
А взагалі, як на мене, приємно, коли місцеві починають забувати, шо ти не тутешній :-)
no subject
no subject
(Anonymous) 2011-01-28 07:06 am (UTC)(link)no subject