![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Entry tags:
ノルウェイの森
Де не взялася в київській квартирі книжка популярного автора Муракамі Х. із назвою, як у заголовку - тобто "Норвезький ліс". Японською, видана в маленькому ("бунко") форматі, у 2 томах. З обкладинкою великої мережі книжкових магазинів "Марудзен", 36-й тираж, надрукований 2000 року.
Тобто це точно не моя, бо я вперше в Японії був у 2004-2005 роках, і мого тодішнього рівня японської (та й грошей!) не вистачало на те, щоб купувати художню літературу. Тобто хтось дав мені почитати, мабуть в Києві, і якось так склалося, що я не повернув. Ну, з ким не буває.
Що цікавіше - що є ще один 2 том, узагалі без обкладинки. Тобто чи я знову в когось позичив, чи сам купив, можливо, під час других відвідин Японії, після 2008 року? Але де тоді том перший від цього другого другого?
А взагалі я читаю десь утретє, але все одно майже не пам'ятаю деталей (загальний сюжет - теж лиш приблизно), наприклад, про хлопця з гуртожитку, який змушений був проковтнути 3 слимаків, аби залагодити суперечку зі старшокурсниками. І потім запив їх (слимаків) солоною водою.
І, маю підозру, роман дуже-дуже автобіографічний, хоч не всі деталі. звісно, стосуються самого Муракамі. Але він теж, як і головний герой, довго жив у Кобе, поступив у приватний (Васеда) університет у Токіо...Чи його найкращий друг вчинив самогубство у 17 років - хтозна. Чи його подруга-дівчина теж університетських часів теж проходила лікування в префектурі Кіото - не знаю, як і те, чи у нього взагалі була тоді дівчина. Любов до платівок - можливо, зі студентських часів, бо гол. герой підробляє в магазині з їх продажу.
Тобто це точно не моя, бо я вперше в Японії був у 2004-2005 роках, і мого тодішнього рівня японської (та й грошей!) не вистачало на те, щоб купувати художню літературу. Тобто хтось дав мені почитати, мабуть в Києві, і якось так склалося, що я не повернув. Ну, з ким не буває.
Що цікавіше - що є ще один 2 том, узагалі без обкладинки. Тобто чи я знову в когось позичив, чи сам купив, можливо, під час других відвідин Японії, після 2008 року? Але де тоді том перший від цього другого другого?
А взагалі я читаю десь утретє, але все одно майже не пам'ятаю деталей (загальний сюжет - теж лиш приблизно), наприклад, про хлопця з гуртожитку, який змушений був проковтнути 3 слимаків, аби залагодити суперечку зі старшокурсниками. І потім запив їх (слимаків) солоною водою.
І, маю підозру, роман дуже-дуже автобіографічний, хоч не всі деталі. звісно, стосуються самого Муракамі. Але він теж, як і головний герой, довго жив у Кобе, поступив у приватний (Васеда) університет у Токіо...Чи його найкращий друг вчинив самогубство у 17 років - хтозна. Чи його подруга-дівчина теж університетських часів теж проходила лікування в префектурі Кіото - не знаю, як і те, чи у нього взагалі була тоді дівчина. Любов до платівок - можливо, зі студентських часів, бо гол. герой підробляє в магазині з їх продажу.
Сусід по кімнаті, студент-географ - смішний своєю серйозністю і тим, наскільки затято він робить щоранку гімнастику. Але загалом твір японською важкий, не через незрозумілі ієроґліфи, хоч вони подекуди і трапляються, а через загальну атмосферу - чи то безмежної самотності, чи то невизначеності, а чи безнадійсності епохи; хочеться, щоб герой більше ні про що не згадував, а продовжив свою подорож у Німеччині, куди він там прямує з аеропорту Франкфурта.
І це я прочитав тільки перші три розділи першого тому.