Tenri

( не про собак )

Про міста-побратими

Київ і Кіото святкують цього року 40-річчя встановлення дружніх побратимських зв”язків (до речі, Одеса і Йокохама почали “дружити” на 5 років раніше, а самі вираз “міста-побратими” японською мовою чомусь перетворюється на “міста-посестри”). На початку вересня планується візит дружньої делегації кіотосців до Києва, і Посол України в Японії пан Кулінич відвідав кіотського мера пана Кадокаву, аби дружньо поспілкуватися. Про це я дізнався з газети “Japan Times”.
 Пан Посол, зокрема, закликав (цитую по пам”яті) “Кіото и Київ розвивати співробітництво у галузі збереження культурної та історичної спадщини”. Якби я мав можливість безпосередньо спілкуватися із кіотоським мером, я би слізно просив його не співпрацювати із містом-героєм Києвом у цій сфері. Американці не бомбардували Кіото під час Другої світової війни – але “співпраця” із Києвом змінила змінила б Кіото незворотньо. Бо всі ми знаємо, як у Києві зберігають спадщину.
 До речі, у центральній частині Кіото існують обмеження на висотність будівель – 10 поверхів чи 11, не пам”ятаю вже. І коли навпроти мерії збудували престижний готель Окура, справжні кіотосці закликали його бойкотувати, бо він занадто високий. Японці втаємничені в готелі Окура не зупиняються, але нашого президента під час відвідин Кіото у січні це не зупинило.
 Ще гарний приклад – коричневі, а не яскраво-червоні вивіски Макдональдсів, і біла вивіска (замість блакитної, як зазвичай) магазину товарів повсякденного попиту Lawson, що знаходиться неподалік від синтоїстського храму Ясака з традиційними червоними воротами.  
 Ви тільки не подумайте, що я проти сестринських зв”язків Кіото і Києва. Я просто люблю Кіото.