Dogs and Demons
Apr. 9th, 2011 12:08 am Почав читати книжку під назвою, вказаною у заголовку. Написав такий собі Алекс Керр.
www.amazon.com/Dogs-Demons-Tales-Dark-Japan/dp/0809039435
Ще ніколи я не читав такої нищівної критики стосовно Японії. Ось зовсім невинна цитата, ст. 60:
"The Japanese tradition of hiding disadvantageous facts means that it is impossible to discover the true extent of toxic waste in Japan. On March 29, 1997, Asahi Television did a special report on dioxin contamination in the city of Tokorozawa, outside Tokyo. Studies had shown that dioxin levels in the milk of mothers there were twelve to twenty times the level that even Japan considers safe for infants. The news team showed a videotape of waste-disposal techniques there to experts in Germany, who were aghast. One commented that the techniques were "pre-modern", and the program made it clear that these were standard across Japan. A study in Fukuoka revealed similar levels of dioxin, and there is every reason to believe that the situation is the same throughout the country."
І так весь час до 60 сторінки і після теж. Чувак у вступі пише, що його спонукала до створення книги його любов до Японії, але якийсь він однобокий трохи. Сама критика, тонни критики і зауважень, ставить у приклад Японії в основному Америку...Якщо те, що він так затято аргументує і доводить, хоча б трохи близьке до істини, то оцінку японського "економічного дива" треба однозначно переглядати, бо від "традиційної" Японії мало що залишилося, але хочеться все-таки трохи багатовекторності і різних точок зору на одну і ту саму проблєму.
До речі, назва книги - алюзія на китайську історію, коли император спитав придворного художника, що складно малювати і що ні. Відповідь була - собак складно, бо вони під носом і їх дуже часто бачиш, а демонів - легко, бо вони в твоїй уяві і ти бачиш їх в усіх деталях. Автор додає, що вирішення нагальних проблем, які перед носом - завдання дуже складне, але зведення повітряних замків і їх фінансування - "вранішня чашка кави".
Хто би про українських собак і демонів написав...
www.amazon.com/Dogs-Demons-Tales-Dark-Japan/dp/0809039435
Ще ніколи я не читав такої нищівної критики стосовно Японії. Ось зовсім невинна цитата, ст. 60:
"The Japanese tradition of hiding disadvantageous facts means that it is impossible to discover the true extent of toxic waste in Japan. On March 29, 1997, Asahi Television did a special report on dioxin contamination in the city of Tokorozawa, outside Tokyo. Studies had shown that dioxin levels in the milk of mothers there were twelve to twenty times the level that even Japan considers safe for infants. The news team showed a videotape of waste-disposal techniques there to experts in Germany, who were aghast. One commented that the techniques were "pre-modern", and the program made it clear that these were standard across Japan. A study in Fukuoka revealed similar levels of dioxin, and there is every reason to believe that the situation is the same throughout the country."
І так весь час до 60 сторінки і після теж. Чувак у вступі пише, що його спонукала до створення книги його любов до Японії, але якийсь він однобокий трохи. Сама критика, тонни критики і зауважень, ставить у приклад Японії в основному Америку...Якщо те, що він так затято аргументує і доводить, хоча б трохи близьке до істини, то оцінку японського "економічного дива" треба однозначно переглядати, бо від "традиційної" Японії мало що залишилося, але хочеться все-таки трохи багатовекторності і різних точок зору на одну і ту саму проблєму.
До речі, назва книги - алюзія на китайську історію, коли император спитав придворного художника, що складно малювати і що ні. Відповідь була - собак складно, бо вони під носом і їх дуже часто бачиш, а демонів - легко, бо вони в твоїй уяві і ти бачиш їх в усіх деталях. Автор додає, що вирішення нагальних проблем, які перед носом - завдання дуже складне, але зведення повітряних замків і їх фінансування - "вранішня чашка кави".
Хто би про українських собак і демонів написав...