Гото: Ідзумі
Dec. 29th, 2009 05:09 pm Ось вам трохи юного, наївного і романтичного Тимура Сандровича для передноворічного настрою. Писано в останній день 2005 року.
Час перед Новим роком спресований неймовірно. І пропозиція поперекладати для японської піаністки, яка даватиме концерт у Києві, видалася мені недоречною як ніколи. Але ж не можу я відмовити самому професорові Бондаренкові, правда? Відтак з препоганим настроєм (проблема з заліками, та ще й капосний кашель докучає), через велике своє «не хочу» поліз у словники вишуковувати музичну термінологію. Дурний, тоді я ще не знав, що ці дні невдовзі згадуватиму як найкращі в моєму житті. Адже на мене чекала
.( Передноворічна казка на ймення Ідзумі )
Час перед Новим роком спресований неймовірно. І пропозиція поперекладати для японської піаністки, яка даватиме концерт у Києві, видалася мені недоречною як ніколи. Але ж не можу я відмовити самому професорові Бондаренкові, правда? Відтак з препоганим настроєм (проблема з заліками, та ще й капосний кашель докучає), через велике своє «не хочу» поліз у словники вишуковувати музичну термінологію. Дурний, тоді я ще не знав, що ці дні невдовзі згадуватиму як найкращі в моєму житті. Адже на мене чекала
.( Передноворічна казка на ймення Ідзумі )