![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Дорога номер Один
Про дороги. Газета “Асахі” в суботньому спецвипуску далі пише про всілякі дороги, і цього разу темою була Національна дорога номер 23, яка закінчується на вході в ліс Храма Ісе, присвяченого Богині Сонця Аматерасу (прямим нащадком якої є нинішній імператор).
Виявляється, колись це був Шлях номер 1, який вів із Токіо, де жив Імператор, в Ісе, де шанують Аматерасу. І там ще остання частина шляху називалася “дорога щастя”, бо ж нею колись проїхав Імператор.
Але Дорога номер 1 в Японії має символічне значення, і шляху з Токіо до Ісе дали номер 1 в 1920 році, коли треба було розбудовувати країну для подальших наступів на азійському і не тільки фронтах, і слід було наголосити на важливості синтоїзму як державної релігії.
А в епоху Мейдзі, після відкриття країни для торгівлі і не тільки з рештою світу, Дорога номер 1 вела з Токіо в Йокохаму, бо саме це місто першим відкрили для іноземців.
У післявоєнні ж роки, точніше десь у 1950-му, Дорога номер 1 веде з Токіо в Осаку, бо саме між цими двома містами відбувається найбільше всякого руху, обмінів і так далі. Далі буде?..
no subject
no subject
no subject
no subject
Синтоїзм узяв собі всякі обряди пов"язані з народженням, а буддизм - зі смертю, і вони доволі мирно співіснують. Буває навіть так що є синтоїстські святилища на території буддистських храмів..
no subject
no subject