brovary84: (Kusakari)
[personal profile] brovary84
 У заголовку я написав “їдло”, але це зовсім не значить, що до фудзісанської їжі я ставлюся якось зневажливо. Ні, просто це слово мені якось сегодні виступає як категоріальне, тобто окреслює цілу категорію. 

А взагалі-то я просто подивився, абсолютно випадково, щоденну рубрику після 12-годинних новин на NHK, в якій розказують про рис насущний “сарарі:манів” (“людей зарплати”) та взагалі всякого працюючого населення Японії. І от сегодні було про тих, кто працує на Фудзі-сан. 

Там був дідусь, який щоранку готує обід для працівників дзіндзя - синтоїстського храму на вершині гори, і був покликаний виконувати цю роботу не через свої кулінарні таланти, а завдяки великому досвіду перебування і пересування в горах. То йому дружина наготувала купу всяких варіантів рецептів, із детальними малюнками, кількістю компонентів і так далі. Він їх подовгу роздивляється, і як щось не розуміє - відразу телефонує авторці. Зв’язок на вершині Фудзі, каже, непоганий, рідний голос чути добре. 

А ще були хлопці невизначеного віку (але все-таки скоріш ближче до пенсійного), які на бульдозерах возять продукти, побутові предмети і так далі від 5 станції (це десь 2400-2500 метрів) до вершини гори або хатинок по дорозі до вершини. Возять у ковші, мають свої персональні стежки, шаг вправо чи влєво - і машина покотиться донизу, тому нерви часто напружені. Заспокоюють їх оніґірі - рисовими колобками із різними начинками, готують теж дружини на кілька днів наперед. У не-сезонний період працюють у підніжжя Фудзі в будівельній компанії. 

І ще була весела компанія молоді під керівництвом поважного сивочолого дядечка, яка забезпечує функціонування вищезгаданої хатинки на 9 станціїї. Готують їсти, прибирають, перуть і так далі, за один раз можуть прийняти до 200 гостей, але сплять вони там покотом, і платять по 5-6 тисяч ієн за ніч і каррі на сніданок. То компанія ця їсть масово з дууже великої тарілки, ніхто ніколи не наїдається  (бо висота близько 3400 метрів, не наїсишся), і керівник їх в інтерв’ю радісно поділився, що у нього найголовніша мета - аби всі були ситі-здорові. 

Але мені запам’яталася найбільше процедура вивішування футонів - матраців і ковдр по-нашому - на даху цієї будівлі коло 9 станції. Десь там унизу пропливають хмари, а тут на даху тріпотять (чи що вони там роблять) різнокольорові футони. 

І це вже, певно, зветься небесами

Бо я вже понад хмарами іду.

Date: 2015-09-24 11:43 pm (UTC)
From: [identity profile] msvarnyk.wordpress.com
Чекай, а який стосунок висота має до ненаїдання? Там якісь фізіологічні причини чи банальна логістика?

Date: 2015-10-02 01:38 am (UTC)
From: [identity profile] msvarnyk.wordpress.com
ясно :)

Profile

brovary84: (Default)
brovary84

October 2017

S M T W T F S
123 4567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Oct. 23rd, 2017 06:17 am
Powered by Dreamwidth Studios