![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Поліцейські парку Уено
Всі пишуть про українських поліцейських, а мені пописалося трохи про японських. Отже, центр Токіо, початок (і водночас кінець) парку Уено, там, де завжди багато курців, собак і бездомних, а сакури стоять такі зелені у листі, що не розбереш, сакури вони насправді чи хтось інший. Поліцейський відділок, четверо омаварісан ( тобто поліцейських) радісно відгукуються на моє коннічіва бравим харо:.
- Добрий день, я до вас підходив вранці, але тоді так нічого і не з'ясував. Вчора вранці десь загубив отакий самий бейджик, тільки шнурок був червоний, а не синій, і всередині ще була заламінована картка із моїми прізвищем та ім'ям японською та англійською.
- Пишіть будь ласка заяву.
- Добре.
Заходжу до поліцейської будки, розкладаю приставного стільчика, переконую поліцейського, що можу написати заяву і японською теж.
- О, то ти з Осаки? А що робиш у Токіо?
- Приїхав на три дні на стажування.
- А, зрозуміло. Так, як же нам краще написати..В 9 день 7 місяця епохи спокійного правління Хейсей, в проміжок часу із 8-20 до 9-00 ранку, поблизу від парку Уено загубив айді-картку, на якій були надруковані японською ім'я та прізвище. Картка була в поастмасовому кейсі, із червоним шнурочком для вішання на шию. А ти з якої країни?
- Я з УкурАіна.
- А, УкурАіна, зрозуміло. Так, зателефонуємо зараз щабелем вище, в поліцейське управління Уено....Щось не беруть трубку..А що то за центр ваш такий?
- Координуємо діяльність дослідників ув Азійсько-Тихоокеанському регіоні.
- А, он воно як..Та куди ж це вони всі поділися, га? Почекай ще трошки.
- Добре.
- А що це за нематеріальна спадщина, га? Це людина чи що?
- Та ні, не сама людина, а всякі традиції, звичаї, знання про довколишній світ і так далі, що передаються від покоління до покоління.
- А, ну трохи зрозуміліше стало, а то якесь нематеріальне..Та де ж це всі поділися, га?..О, а ти одружений чишо?
- Так, і дружина каже, щоби я поки не знайшов цего бейджика, у Кансай не повертався.
- Ти диви, яка сувора, нащо він їй здався..Знову нікого немає, наче спеціально поховалися десь.
- А що саме тобі подобається в японській культурі? (Це старший поліцейський вирішив приєднатися до розмови)
- Ну, багато що, і традиційна культура, і популярна, і те, що поліцейські такі привітні, як ви оце.
- А то, не щодня ж ґайдзіни бейджики коло парку Уено гублять. О, чекай, нарешті додзвонився. Так, зараз розпитаємо..Еге, так, Сан-до-ро-ві…Так, людина із зовнішньої країни, так, після “в” маленька “і”, тоді ще маленьке “цу”, і “чі” в кінці. А ім’я - “Ті”, тоді "му" із подовженням, і “ру”. Замучив я Вас, еге? Ну, звиняйте. То можете подивитися?''
..Нема твого бейджика, осьо тобі номер, як телефонуватимуть з цього приводу-обов'язково спочатку його повідомляй. Гарного завершення дня, стільчика можеш не складати! А, ну дякуємо.
І ґайдзін пішов своєю дорогою, а поліцейські продовжили підтримувати громадський порядок ув одному із найвідоміших парків Токіо.
no subject
no subject
no subject
no subject