Про кордони
Але “проблема” кордонів існує і в самій Японії, у її центральній частині, на межі префектур Наґано та Шідзуока. Наприкінці жовтня, починаючи з 1987 року, мешканці невеликих міст з двох боків невеличкого гірського перевалу на межі префектур влаштовують змагання з перетягування канату, і префектура, що перемогла, має право “посунути” кордон між префектурами на 1 метр у бік сусіда. Зараз він “зміщений” порівняно із офіційними картами на 3 метри в бік шідзуокців, бо наґанці перемогли на 3 рази більше. Змагання тривають три раунди, перші два - по 2 хвилини, а третій - без ліміту часу, й інколи затягується на кількадесят хвилин. Сторона, що програла, має право поміняти правила так, що вони діяли на її користь, а сторона переможна обов’язково приймає такі правила. Саме це причина того, що дотепер було максимум три “перемоги поспіль” однієї зі сторін.
Супротивника треба не звалити і затоптати, а думати про те, як підтримувати із ним добросусідські (але й змагальні) відносини в довготривалій перспективі. Щось ці японці таки знають, принаймні на рівні мешканців двох префектур у центральній частині країни.
