Автобуси-буси-буси
Тоді два роки тому була велика придибенція із аварією автобуса на швидкісній магістралі, бо водій був один, мусів вести автобус 10 чи скільки поспіль годин, і тривало це все кілька днів поспіль. Зрештою він заснув просто за кермом, автобус врізався в огорожу (добре, що вниз не злетів, бо японські автомагістралі зазвичай будують на високі кількох десятків метрів від землі), загинуло 7 чоловік і ще скількись було травмовано.
Після цієї аварії правила зробили жорсткішими, від Осаки до Токіо (близько 500 км, здається) тепер повинні їхати два водії, і кілометраж кожного з них не повинен перевищувати 400 км. Відповідно, кількість фірм, що займаються автобусними перевезеннями, скоротилася з 300 на 70%. А остання фішка - це автобуси усього з 2 рядами крісел, по 6 або 7 у кожному. Їх можна відкидати назад на 155 градусів, шторки застібаються, інколи у переднє сидіння буває вбудовано тєлєвізор, і коштує це задоволення 12 тисяч ієн (від Хірошіми до Токіо, час у дорозі - 12 годин). Шінкансен цей самий шлях долає за 3,5 години, коштує 17,700 ієн, але перевага автобусів - прибуття на станцію призначення вранці, о 8-9 годині. Тобто бізнесменам - самає ано.
Ще одна компанія заманює пасажирів кахве із однією чашкою кави безкоштовно, розетками для лептопів і ранковими продуктовими наборами сетами. А що, це може бути вельми-вельми, думаю я собі.
