Автопром
“Ніссан” планує протягом 2016 року пустити в серійне виробництво модель, яка сама собою керуватиме, уникатиме перешкод і зіткнень і так далі. Одним словом - да чєво тєхніка дашла. А от про ціну поки що не повідомляють.
“Тойота” ж пішла ще далі, і вже наприкінці цього року хоче порадувати своїх прихильників моделлю на водороді - вона має хиже обличчя із великими порожнинами для забору кисню - він з’єднуватиметься у машині із зарані заправленим воднем, і в результаті виділятиметься водичка-водичка-умий моє личко. Вистачатиме одного заряду на 300 км (якщо я ніц не плутаю). Але велика проблєма - відсутність таких заправочних станцій у місті (як і їх ціна - одна варта кількох мільярдів ієн), а також не дуже поки що доступна навіть для японців ціна самої машини - 7 мільйонів ієн, тобто 70 тисяч долярів приблизно. Ну, протягом 10 років, вірить “Тойота”, багато що в японському автопромі зміниться..Треба й нам йняти віри.
А ті самі хлопці (чи дівчата) з “Дайхацу” змагаються постійно із “Судзукі” за звання найерго(чи, точніше, найеко)номічнішої моделі - зараз з одного літра проїжджають 36-і-скількись-там-десятих-км, і кожні кілька місяців ці показники покращуються.
Непогано, непогано, вельми непогано. Подумки планую вилазку на велосипеді до річки Йодоґава.
