brovary84 | Забувати починайте із найважливішого

35-літній буддистський ченець одного з кіотоських храмів, пан Мацуяма нещодавно видав книгу із такою назвою. Одна з причин - прірва, що аж ніяк не звужується, між японською молоддю та буддизмом. Насправді причина не в молоді, а в тому, що вона просто не має шансів фізично “доторкнутися” до буддизму або дзену.

У книжці в формі “питання-відповідь” подано 30 проблєм, які згадували на проповідях лекціях відвідувачі. До прикладу - дві з них. Намба: ван. “Занадто піддаюся впливу оточуючих, і гублю самого себе”. Мацуяма-сан кидає питання у відповідь: не залежати від інших і завжди стояти на своєму - добре це чи погано? І наводить дзен-вислів ченця епохи Едо, Такуана: “Завжди будь фурекушібуру (м’яким, гнучким) і не залеж від обставин”. І додає: не можна змінювати свою справжню сутність. Спочатку задайтеся питанням про те, чим же насправді Ви мусітє займатися.

Намба: цу. “Я хочу у чомусь досягти вершини і стати найкращим”. Відповідь - проста, і співпадає з назвою книги: “Починайте забувати із найважливіших речей”. Далі наводить приклад із уживанням паличок. Навчити користатися ними дитину - складно, але навряд чи хтось буде думати про те, як саме правильно ними користатися, під час їжі. “Тобто виходить, що (в процесі) забувається навіть те, що було найважливішим. Треба прагнути такого природнього повернення до першоджерел.” Тобто найголовніше - на цьому най-най-важливішому не зациклюватися, звільнитися - і тільки тоді можна буде чогось досягти у своїй справі.

Такі от справи, дорогенькі. Не згідний я тільки з паличками - завжди думаю, чи на той палець поклав нижню, чи треба її опустити вище-нижче. А книга мусіть бути вельми пізнавальна.