![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
“Звільнитися від “справжньої маскулінності”. Зробити життя жінок легшим.”
Нижче - перша частина.
Майбутнє із здійсненням цих двох речей: нехай шлях до нього буде толерантним
2014/2/21 2:00
“Чоловікам теж складно”. (Алюзія на назву відомої серії фільмів 1970-80-х років 20-го століття) Нав’язування застарілих уявлень часів поділу праці за статевою ознакою, перебування в полоні давніх цінностей на кшталт “має бути саме так!” - все це відчувають на собі не тільки жінки. Ми взяли інтерв’ю в професора Кіміо ІТО з Гуманітарного факультету Кіотського університету (спеціалізується на маскулінних студіях), який запевняє, що “як тільки чоловіки звільняться від “справжньої чоловічності”, легше стане жити і жінкам теж”.
- Що ж таке “маскулінні студії”?
- Це - галузь науки, яка за допомогою переосмислення “суспільства чоловіків” з чоловічої точки зору ставить за мету створити уявлення про суспільство, де чоловікам житиметься легко. Зародилася вона у 1970-х роках в Америці на противагу фемінізму, який критично препарував чоловіче суспільство з жіночої точки зору.
Доконаним фактом є те, що жінки зазнавали різних утисків, але з іншого боку, чи можна сказати, що чоловіки ведуть “багате та змістовне життя”? Внаслідок того, що багато чоловіків протягом тривалого часу були затиснуті в тісні рамки поняття “поводитися по-чоловічому”, серед них звичними стали такі речі, як “хікікоморі” (явище, коли людина досить довго зовсім не виходить із дому), “каро:ші” (смерть від перепрацювання), самогубства людей середнього віку. Чоловіки, які заробляють гроші для родини і впевнені, що вони оточені за це вдячністю, зовсім не помічають, що дружини їх уже давно не люблять. У старшому віці на розлучення подають в основному жінки. Ми живемо в епоху випробувань для чоловіків.
- Звідки прийшла модель розподілу ролей “Чоловік - ззовні, жінка - в сім’ї”, яка і досі залишається доволі дієвою? Чому на зміну їй не приходить нічого нового?
- У 1970-80-і роки Японія досягла економічного зростання завдяки моделі, за якої чоловіки дуже багато працювали, а жінки опікувалися домівкою та виховували дітей, перебиваючись тимчасовими заробітками. Для теперішніх чоловіків середнього та старшого віку така модель є своєрідним “успішним досвідом”. Незважаючи на те, що ще у 1990-і роки робилися прогнози стосовно серйозних проблем в економіці Японії у 21-му столітті внаслідок зменшення чисельності дітей та збільшення чисельності людей похилого віку, суспільство не розвивалося в напрямку обопільної зайнятості чоловіків і жінок та, відповідно, сплати ними внесків соціального страхування, що призвело б до загального пожвавлення споживання. Після того, як луснула “мильна бульбашка” економіки, було багато спроб повернутися до моделі росту 1970-80-х років, до пережитих тоді “успішних досвідів”.
- Чому ж не вийшло змінитися?
- Узагальнюючи, можна сказати, що чоловіки бояться змін. Коли вони стикаються з нестабільною ситуацією, то намагаються будь-що захистити себе шляхом повернення до моделей прецедентів або “успішних досвідів”. Незважаючи на небезпечну ситуацію із зменшенням кількості дітей та загальним старінням населення, суспільство, сконцетроване довкола чоловіків, весь час заважало активній діяльності жінок. Чоловіки середнього віку мають знайти в собі мужність для того, аби спокійно сприймати такі зміни, коли суспільство, в якому їм доведеться працювати разом із жінками, стане звичним явищем.
- Чоловіки, порівняно з жінками, мають схильність жити за певними моделями. У жінок після одруження змінюється прізвище, після того, як вони завагітніють - їхній спосіб роботи, тобто вони ведуть життя, пристосовуючись до змін. На противагу цьому, чоловіки ніяк не можуть позбутися типу роботи 1970-х років, за якої вони, один раз влаштувавшись на роботу, працюють в одному місці до виходу на пенсію. Мають місце побоювання, що із залученням жінок на ринок праці “запруди”, вибудувані чоловіками, будуть зруйновані.
no subject
no subject
Якихось 30-40 років тому жінки в Японії набагато активніше працювали, причому на постійній основі, і рівень народжуваності тоді був у кілька разів вище, ніж зараз.
Про сексуальний план - чесно, не знаю. Але, як на мене, це не повинно бути великою перешкодою.
А щодо того, щоб проміняти родину на кар'єру - то це теж право вибора кожної жінки, про це у японців точиться дуже багато дискусій і зараз. В ідеалі, звичайно, було би гармонійно поєднувати, але на практиці це не завжди виходить..
no subject
Ой, справді? А чому маятник потім хитнувся у протилежний бік? Прийнято ж сприймати якісь такі зміни телеологічно, типу ми всі неминуче йдемо до більшої ліберальності і т.д.
no subject
А тепер, у зв"язку зі старішанням населення і все меншою кількістю дітей, працювати стало нікому, і уряд знову повертається до планів активного залучення жінок на ринок праці. Хоча і тут купа всяких прогалин-недоліків є..