Додому

[brovary84]

Підійшов отак до гейту (чи як він українською?..) посадки на літак до Осаки, вмостився, роззирнувся – і зрозумів, що ти вже вдома, а не в якійсь там Європі, тим паче Східній.

 Вдома, бо більшість оточуючих – японці, розмовляють мовою відповідною, і взагалі...Дівчатка скромно відводять очі, коли зустрічаєшся з ними поглядом, хлопчатка п”ють пиво і дивляться на тебе виклично-приязно, так, що хочеться з ними одразу привітатися японською. Якийсь дядько спить прямо на лавці, скинувши радісно черевики (потім виявилося, що він не японець), а малята – хлопчик і менша сестричка – витворяють що їм заманеться прямо на очах у байдужої мами, яка вся в Айпаді. Ну і забувати про петякутя-домогосподарок (жінок середнього віку?) теж не варто. Ооо, а у нас тут група туристів із гідом, який довкола них бігає, як квочка – мабуть, зарплата велика. Добре, що він хоч без прапорця, а вони не у жовтих кашкетах, як ото школярі інколи.

 А дівчатка ж у коротких спідничках демонструють прекрасно-хвилюючі ноги! І чомусь розріз очей, а не декольте, змушує серце битися в унісон з моторами літаків.

 Дивишся на свій годинник Citizen і подумки його підбадьорюєш: друже мій, скоро ти зможеш показувати токійський час – найточніший у світі. І без жодних перешкод приймати радіосигнали з передавальної станції на Кюсю, зажди-но з десяток годин.

 Ми їдемо додому.

Comments

[lana-svitankova.livejournal.com]

Ти був у Києві?!

[vassanta.livejournal.com]

+1
І не сказав?!

[brovary84.livejournal.com]

І не сказав

[vassanta.livejournal.com]

Ех...

[brovary84.livejournal.com]

Був

[lana-svitankova.livejournal.com]

Ну наступного разу, як матимеш час, давайся знати!

[arerinko.livejournal.com]

с возвращением! Японцы такие родные где-нибудь за границей! через какой аэропорт пересадка была?

[brovary84.livejournal.com]

Дякую! Так, хочеться з ними лізти обніматися:)
Через Істанбул

[higher-caps.livejournal.com]

== І чомусь розріз очей, а не декольте, змушує серце битися в унісон з моторами літаків.


гут!

[brovary84.livejournal.com]

:)

[je-suis-la-vie.livejournal.com]

>"І чомусь розріз очей, а не декольте, змушує серце битися в унісон з моторами літаків."

:))) Дивись там обережніше, бо так колись і я пропав у веселково-монголоїдних очаї моєї дружини...

[brovary84.livejournal.com]

Я вже теж пропав, хоч поки що і не одружений:)

[je-suis-la-vie.livejournal.com]

Та отож, у моєї навіть нема того, що можна було б назвати "декольте" (в пирнципі як і у більшості монголоїдних дівчат). :)

[brovary84.livejournal.com]

Так-так, є такий момент. Але, зрештою, хіба в декольте щастя?..

[je-suis-la-vie.livejournal.com]

Звісно ні. :)
До того ж я як раз "булки" і не люблю.