brovary84 | Соціологи та діти

Про одну соціологічну тенденцію.

У нас на кафедрі соціології - 5 сенсеїв, три професори і два доценти. Всі одружені і мають дітей, але принаймні у двох сенсеїв із цим, певно, пов”язані особливі спогади.

Один - назвемо його Т-сенсей - трохи гладкий, кругловидий, у великих окулярах. Досліджує Макса Вебера уже років 15, і все ніяк не може дослідити. Кілька років тому одружився (а було йому вже десь під 40), і, за свідченнями багатьох семпаїв, дуже змінився - став товариський, привітний і якийсь світлий чишо. Навіть зі мною почав вітатися першим!

Минулого року він став щасливим татом маленької дослідниці, і на якійсь із численних вечірок якось зізнався, будучи трохи напідпитку:

- Ніколи не думав, що дітей можна “зробити” так просто.

Інша сенсей - назвімо її О-сенсей - відома своїми дослідження японської сім”ї. В осінньому семестрі я “допомагаю” (як Тічінг Асістант) їй проводити пару з презентацій англійською мовою. Переконався, що соціологи все-таки дуже розумні в плані соціології.

А от у плані “заведення” дітей...О-сенсей під час виступу на якомусь симпозіумі приголомшила присутніх заявою про те, що, поступивши до докторантури Кіотського університету, вона якось “непомітно для себе” завагітніла.

Народження дитини - абсолютно незбагненний з соціологічної точки зору процес.