brovary84 | Шальоний Ієн

У житті дуже часто буває так, що ти не хочеш щось робити, але мусіш. Наприклад, Тимур не хоче пити саке підвиду “саке звичайне” із традиційного кіотського сакеробного району Фушімі, а мусіть - бо вже відкрив його кілька днів тому. Так і мучиться щовечора, по 30 мл перед сном.

Інший приклад - історія, яка сталася (причому всього за 30 хвилин) з нами минулої п”ятниці. Ішов типовий осінній дощ, холодний і сизий, Еріка приїхала з Осаки, ми зустрілися на Сандзьо (3-й вулиці) і мріяли, як підемо у Бургер Кінґ (не знаю, чи присутня ця мережа в Україні, але гамбургери там дууже смачні, Макдональдс програє по всіх статтях). Вийшли, мріючи, на поверхню зі станції і почали озиратися, де ми є.

І тут раптом налітає-підбігає-приголомшує він - патлатий чувак, небритий і неголений, худий як тріска, звісно, без парасольки, зате з пакетом традиційних кіотських солодощів Яцухаші. Питає, ~~як пройти в бібліотеку~~ як доїхати до Кіотського Університету мистецтв. Дивлюся на годинник - скоро десята, десята вечора. Чувак представляється - мене звати Ієн, я канадець, подорожую Японією, зараз треба на 5 автобусі їхати в оцей от Університет, треба зустрітися із знайомою - і показує мені у записнику телефон, а зверху написано кирилицею “Лена”. Розповідає, що ця його знайома живе у Кіото вже досить довго, зустрілися вони там-то а потім ще він приходив у ресторан, де вона підробляє. І сама вона з України.

- О!- кажу я. - У мене теж є знайома Олена з України, яка теж живе у Кіото вже більше 10 років. Наскільки я пам”ятаю, у неї немає сестер-близнюків.

- О! - каже Ієн. - То ти її знаєш?

- Думаю, що так. Зараз спробую подзвонити.

Тоді виявилося, що Лєна дійсно одна й та сама, перепитав у неї про місце розташування автобусної зупинки і потроху рушив у той бік - на нас же ще чекали гамбургери. Але Ієн причепився до Еріки: напиши мені щось японською, я так люблю ці ваші закарлючки. А мені каже: спасіба, пажалуста, харашо, да, да, да.

“Зараз додакаєшся”, думаю я і ввічливо-невимушено посміхаюся.

Прийшли на зупинку, подивилися розклад автобусів, з”ясували, що 5-й приїде за 10 хвилин, думаємо прощатися. Але шальоних зазвичай буває неможліво зупинити. За ці 10 хвилин Ієн забив нашу оперативну пам”ять такою кількістю абсолютно непов”язаної між собою інформації, що її вистачило б на проведення грандіозного симпозіуму з наукового неробства.

- А знаєте, я живу на острові в Канаді, отут (показує на карті на своєму гаманці), але острови не люблю - бо тут немає такого простору, як на материку. Оце був у Росії - оооо!! Я це люблю, Хабаравск, Хабаравск, да, да, да. А як буде дощ російською? “Дождь”? О, спасіба, да, да. Я сів на пором, ні, на оцей, як на нього, "карабль"?, у Владивостоку і приплив у Кобе, а вже звідти дістався Кіото. Але за тиждень їду в Китай, бо острови мені не дуже до вподоби. О, дивіться, у мене тут на чеку три сімки, це ж щасливий знак, правда, Еріка? А тебе як звати? Тимур? А напиши мені якусь скоромовку українською, ну добре, можна і російською, а тоді ще допиши щось про божевільного Ієна. Чи знаєте Ви, що в комбіні (конвініенс стор) продавці охоче допомагають малювати таблички для автостопу? Ще й дають різнокольорові фломастери! Японія - суперкльова країна, ти теж так думаєш? А скільки вже тут живеш? В Кіото - 3 з половиною роки? То ти вже наполовину японець, хоча я одразу зрозумів, що ти слов”янин, коли побачив твоє обличчя. А ще у комбіні можна дуже дешево роздрукувати фото зі своєї СД-картки, от, дивіться. Мені взагалі-то 22 роки і я зараз студент, коли ж іще насолоджуватися життям, як не у студентські роки? Хіба не так? А ви після цього куди? В Бургер Кінґ? Оо, прекрасне місце, в Канаді їх теж повно. Японія таки класна країна - тут можна знайти все що завгодно. Але я все-таки острови не дуже люблю. О, а це мій автобус? Ну добре, я тоді побіг, спасіба-спасіба-спасіба, аріґато ґодзаімасу!!

І склав руки у молитві, наче ми якісь будди. Тоді розпочав плідний діалог із пасажиркою автобусу.

Пішли з Ерікою в Бургер Кінґ, дісталися його майже на 40 хвилин пізніше запланованого часу. Зробив для себе висновок: маєш ціль - іди до неї прямо і наполегливо, не користуючись виходами, які ведуть незрозуміло куди.

Шальоний Ієн

no subject

no subject

no subject

no subject