![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Entry tags:
Про японську політику
Точніше, політиків. В Японії — новий прем”єр-міністр, колишній міністр фінансів Нода-сан, 5 за останні 5 років після того, як пост покинув мій улюблений Коідзумі — рибочка і фанат Елвіса Преслі. Попередній прем”єр, Наото Кан мав рейтинг у 15 відсотків і пішов з посади, аби дати дорогу колегам по партії, а також через те, що не міг добре впоратися із наслідками землетрусу та цунамі.
Хтось може подумати, що приклад японських політиків варто наслідувати і українським — але насправді японське прагнення “взяти на себе відповідальність” нічим не краще за українську (чи російську, білоруську) “стабільність” і “дотримання обраного курсу”.
Японські політики усіх рівнів ідуть з посади через найменший скандал — один напився десь у Європі і патякав щось незрозуміле на саміті, інший отримав близько 500 тисяч ієн (десь 6 тисяч доларів) “партійних” внесків від японців із корейським корінням і нібито про це не знав — а це ж, якщо задуматися, майже хабар від іноземців!..Тоді був сміливий міністр, який почав повчати губернаторів постраждалих префектур, як їм у світі жити, причому у вельми грубій формі — його ЗМІ заклювали за день. Така практика — це те, чому треба повчитися і українським, і європейським політикам.
Але коли прем”єр іде у відставку тільки через те, що рейтинг довіри у нього знизився до 15 відсотків і однопартійці вимагають від нього рішучих дій — то це, ізвінітє, не відповідальність, а гра на нервах і очікуваннях виборців. Бо новий прем”єр — це мінімум 50 відсотків підтримки іпокращення вашого життя світле майбутнє вже сьогодні.
Еріка каже, що як політик Коідзумі був такий собі, і саме через його лібералізацію медичної галузі (лікарям дозволили вибирати місце роботи за рівнем зарплати, до цього був певний розподіл більш-менш рівномірний) зараз у її рідному місті великої лікарні немає, бо немає персоналу, є тільки купа дрібних клінік. До найближчої лікарні — 30 хвилин на машині...
Мабуть, вона має рацію, але 5 років на посаді для японського прем”єра у 21 столітті — це довше, ніж вічність.
Хтось може подумати, що приклад японських політиків варто наслідувати і українським — але насправді японське прагнення “взяти на себе відповідальність” нічим не краще за українську (чи російську, білоруську) “стабільність” і “дотримання обраного курсу”.
Японські політики усіх рівнів ідуть з посади через найменший скандал — один напився десь у Європі і патякав щось незрозуміле на саміті, інший отримав близько 500 тисяч ієн (десь 6 тисяч доларів) “партійних” внесків від японців із корейським корінням і нібито про це не знав — а це ж, якщо задуматися, майже хабар від іноземців!..Тоді був сміливий міністр, який почав повчати губернаторів постраждалих префектур, як їм у світі жити, причому у вельми грубій формі — його ЗМІ заклювали за день. Така практика — це те, чому треба повчитися і українським, і європейським політикам.
Але коли прем”єр іде у відставку тільки через те, що рейтинг довіри у нього знизився до 15 відсотків і однопартійці вимагають від нього рішучих дій — то це, ізвінітє, не відповідальність, а гра на нервах і очікуваннях виборців. Бо новий прем”єр — це мінімум 50 відсотків підтримки і
Еріка каже, що як політик Коідзумі був такий собі, і саме через його лібералізацію медичної галузі (лікарям дозволили вибирати місце роботи за рівнем зарплати, до цього був певний розподіл більш-менш рівномірний) зараз у її рідному місті великої лікарні немає, бо немає персоналу, є тільки купа дрібних клінік. До найближчої лікарні — 30 хвилин на машині...
Мабуть, вона має рацію, але 5 років на посаді для японського прем”єра у 21 столітті — це довше, ніж вічність.