![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Тузік і Ко
Заголовок посту — це не назва новоствореної компанії, яка займатиметься налагодженням культурних та інших взаємозв'язків між Україною та Японією. І навіть не алюзія на одного з героїв повісті Костя Москальця.
Тузік — це рябенький, як корова, песик, із перебитою лапкою, через що він старанно накульгує, аби не поступатися у швидкості шановному собачачому співтовариству. Живе Тузік неподалік від нашого будинку, десь на території “Київенерго”, разом із численними дзявкотливими друзяками.
А Ко — це їхні затяті опоненти, щаслива собачача родина у складі Ситого Тата, Грайливої Мами та трьох чи чотирьох сором'язливих лапочєк-дочєк. (Жодна, до речі, на тата не схожа чомусь...Життя несправедливе.) Живуть на стоянці навпроти “Київенерго”.
Останній рік у розмові з мамою я обов'язково згадував про Тузіка. Власне, я часто ставив під сумнів його маскулінність, оскільки Тузік трохи скидається і на дєвачку теж, але мама наполягає, що він таки хлопчик. Ну, їй краще знати...
Так от, коли мама поверталася з роботи, і радісно гукала у морозне повітря (так, чомусь саме морозне): “Тузік, Тузік!”, він (вона) щоразу виходив привітатися, хоч і тримаючи певну відстань. Своєрідний аватар Тимура, я би так сказав. Мама — найкращий у світі журналіст — навіть збиралася писати про Тузіка есей.
Тепер кілька слів про Ко. Ситий Тато більше схожий на похмурого вовка — фактурою, голосом (він гавкає не “гав-гав”, а “гув-гув”) і поведінкою — більшість часу проводить у роздумах, інколи погувкуючи на перехожих. Не хотів би я зустрітися із ним один на один у темному провулку...
Грайлива Мама вповні передала свій характер дітлахам — я досі пам'ятаю, як вона, “мать троіх дєтєй”, гулялася із ними, присівши на передні лапи і задравши попу догори ледь не не метр, шалено махаючи хвостом...А ще я чомусь упевнений, що у Мами із Татом — справжнє кохання.
Трійко дівчат-цуценят — типові Вертихвостки, про одну із таких я вже якось писав отут.
Останнім часом, якщо вірити мамі, коло нашого будинку не видно ні Тузіка, ні Тата, ні Мами — тільки Тузікові друзі та маленькі Вертихвостки. І оця от відсутність Тузіка для мене є новиною набагато гіршою, ніж міцна ієна і навіть обрання Януковича президентом.
Тузік, ти де?..
Тузік — це рябенький, як корова, песик, із перебитою лапкою, через що він старанно накульгує, аби не поступатися у швидкості шановному собачачому співтовариству. Живе Тузік неподалік від нашого будинку, десь на території “Київенерго”, разом із численними дзявкотливими друзяками.
А Ко — це їхні затяті опоненти, щаслива собачача родина у складі Ситого Тата, Грайливої Мами та трьох чи чотирьох сором'язливих лапочєк-дочєк. (Жодна, до речі, на тата не схожа чомусь...Життя несправедливе.) Живуть на стоянці навпроти “Київенерго”.
Останній рік у розмові з мамою я обов'язково згадував про Тузіка. Власне, я часто ставив під сумнів його маскулінність, оскільки Тузік трохи скидається і на дєвачку теж, але мама наполягає, що він таки хлопчик. Ну, їй краще знати...
Так от, коли мама поверталася з роботи, і радісно гукала у морозне повітря (так, чомусь саме морозне): “Тузік, Тузік!”, він (вона) щоразу виходив привітатися, хоч і тримаючи певну відстань. Своєрідний аватар Тимура, я би так сказав. Мама — найкращий у світі журналіст — навіть збиралася писати про Тузіка есей.
Тепер кілька слів про Ко. Ситий Тато більше схожий на похмурого вовка — фактурою, голосом (він гавкає не “гав-гав”, а “гув-гув”) і поведінкою — більшість часу проводить у роздумах, інколи погувкуючи на перехожих. Не хотів би я зустрітися із ним один на один у темному провулку...
Грайлива Мама вповні передала свій характер дітлахам — я досі пам'ятаю, як вона, “мать троіх дєтєй”, гулялася із ними, присівши на передні лапи і задравши попу догори ледь не не метр, шалено махаючи хвостом...А ще я чомусь упевнений, що у Мами із Татом — справжнє кохання.
Трійко дівчат-цуценят — типові Вертихвостки, про одну із таких я вже якось писав отут.
Останнім часом, якщо вірити мамі, коло нашого будинку не видно ні Тузіка, ні Тата, ні Мами — тільки Тузікові друзі та маленькі Вертихвостки. І оця от відсутність Тузіка для мене є новиною набагато гіршою, ніж міцна ієна і навіть обрання Януковича президентом.
Тузік, ти де?..
no subject
(Anonymous) 2010-05-20 01:40 pm (UTC)(link)no subject
no subject
no subject
Скоріше б уже повернулися, а то без Тузіка зовсім зле...