Хочу і треба

[brovary84]

 На минулому тижні став свідком прецікавої розмови між двома японськими студентами — магістратури і бакалаврату. Магістр планує залишитися на третій рік, аби добре підготуватися до іспиту з прийому на держслужбу і вчить китайську й російську мови, бо за ними — майбутнє (а хоче ще й арабську та англійську). Бакалавр же планує йти до магістратури і думає, як узагалі у світі жити.
М: - Так що, яку іноземну мову ти хочеш учити в магістратурі?
Б: - Корейську. Бо колись планую відвідати цю країну, і взагалі, мені фільми корейські дуже подобаються.
М: - Ти шо, це ж абсолютно безперспективно! Що ти з тією корейською робитимеш? Краще учи он китайську чи арабську. Ти взагалі думаєш, де братимеш гроші, аби прохарчуватися?
Б: - Якось проживу. Як на мене, в житті треба робити те, що тобі хочеться і подобається, а не те, що модно чи перспективно, і зрештою це колись це призведе до потрібного результату.
М: - Ох і бовдур! Ну-ну, хай щастить.
 Я утримався від участі в полеміці, а натомість подумав: давай, хлопче, учи собі корейську і живи в своє задоволення! Поняття “престиж”, “доцільність” і “треба” залишмо естетам.

ПеС. Слухав уранці “Yesterdays” у виконанні Майлза Девіса. Музика, варта тисяч написаних слів і сотень випитих чарок саке. А ви кажете — вибори-шмибори...