(no subject)

 Дуже рідко таке буває, але не зміг дочитати книгу. І засунув подалі, аби навіть не бачити.

Українського марініста (мариніста?), про життя-буття матросів в останні 30-40 років. Є цікаві моменти, але загалом таке враження, що автор сам перекладав з російської, і потім це все не вичитали коректори та літредактори. Ну і якісь вічні "прібауткі" ні про що, приправлені радянським гумором, відсилками до радянських фільмів, книг та ін. Фух.

Натомість не міг відірватися цілий день від "Людини у високому замку". Там такий цікавий японський контекст, і взагалі книга просякнена японськими "правилами поведінки в суспільстві", якщо можна так сказати. Та й загальна ідея - просто приголомшлива.