唖然

 Трохи оте, що в заголовку (якщо перекладати - то "здивований, збентежений, спантеличений") зі значної кількості коментарів на підтримку а-рствча. Якщо це все не боти, і люди дійсно пишуть від щирого серця, що вдячні йому і чекають від нього далі усього, то у нас буде дууже багато роботи після перемоги.
Ну думайте ж! Типовий безвідповідальний пздбл і українофоб. А ви з ним носитеся. 

M/

 Ще одна історія з серії «ужаси нашева ґарадка». На тій-таки кафедрі була аспірантка з дуже цікавою темою дослідження – вона писала дисертацію про так званих «почесних білошкірих» японців, які на початку 20 століття в ПАР мали до себе значно краще ставлення, ніж до інших азіатів (згодом вона, здається, розширила роботу до діаспор японців по всьому світу).

Якось вона зробила мені зауваження, що на офіціанток не можна казати так, як герой одного аніме Шінносуке-кун (4- чи 5-річний хлопчкик): онее-ЧАН, бо це зневажливо, а треба казати виключно онее-САН, а ще краще – просто піднімати руку і гукати «сумімасен!», тобто «Вибачте!».

Але я запам’ятав ще один епізод зі спілкування з нею, якось у 2009, здається, році, тобто вже після Грузії, вона пошепки повідомила мені, що щиро вважає, що птн – «каккоіі», тобто «крутий», бо він з голим торсом їздить на стерхах, чи на конях, чи що він там ото таке робив як мачо. Мовляв, таке не кожному політику під силу, і тому саме «каккоіі». І підморгнула.

Я утримався тоді від коментарів, а тепер уже мені це виглядає як доволі типова реакція членів суспільства, де не дуже вміють правильно розставляти пріоритети – он і Абе тривалий час з птнм намагався подружитися, вірші йому складав, уряд виділяв великі суми на підтримку рос економіки – і це вже після Криму.