達者でな

 Серед багатьох японських прекрасних виразів мені особливо подобається один, який почув нещодавно в аса дорама - вранішньому серіалі, показують по 15 хвилин щодня на еНейЧКей. Там розповідають історію створення компанії Йошімото, яка займається зараз продюсуванням у галузі сміху, і працівників якої, я називаю їх сміхунами, можна побачити дуже часто на більшості японських телеканалів. 

Так от, був там епізод, коли суперник головних героїв, який їм давав цих сміхунів в оренду на початку, розізлився і перестав давати, посилаючись на видумані хвороби і так далі. Скінчилося все, звичайно, тріумфом головного героя, а головний суперник, товариш Тера-ґін, повернувся до більш звичної для нього ролі буддистського монаха, і вирушив у навколояпонську подорож. 

Але на початку подорожі прийшов подивитися, як у колишніх суперників там справи, переконався, що все прекрасно, чути веселий регіт, посміхнувся і попрямував своєю дорогою. А йому навздогін один із робітників Йошімото каже: 

“Ташшя де на!” І суворий Тера-ґін посміхнувся, як весняний пролісок на снігу, чи хто там зазвичай посміхається навесні. Ташшя, або тасся, якщо слідувати іншій транскрипції - це “умілий, вправний”, як, наприклад, в англійській мові або у плаванні. Але перекладати ці два ієроґліфи так просто - це значить трохи їх принизити. 

Бо перший - це “досягати”, а другий - “особа, людина”. Тобто “людина, що досягла” (досягне?). Чого? - це вже в кожного індивідуально. Зазвичай чогось суттєвого, якогось певного рівня чи навички, у справі, якій та особа віддає більшість свого часу, або навіть і весь. 

Тобто якщо перекладати літературно - то це “Ну, успіхів вам”, або “Нехай щастить”. А якщо не дуже літературно - “Бажаю стати особою, яка чогось досягла/гне”.

І от дивлюся на 4-місячну Юлію, якій майже щомісяця підкоряються все нові й нові вершини, а вона прагне ще вищих, і думаю, що саме вона - особа, яка чогось досягає регулярно. 

 

І ще думаю про те, що є гарний вірш в одного гарного поета, про який, як і про багато інших гарних віршів, я дізнався з пісні з такими рядками:

“І час уже збиратися на жнива, 

А ти отак

Нічого й не посіяв”. 

Співається неначе про мене, тому до промовлення кимось описаної вище фрази доведеться ще трохи почекати.