Сміття Я.

[brovary84]

 Здається, саме під таким заголовком я колись писав у блозі про те, які японці охайні, і що чисто у них не тому, що прибирають, а тому, що не смітять. 

Так от, мушу забрати свої слова (більшість із них) з того допису назад. Можливо, ситуація і краща, ніж у більшості східноєвропейських країн, але варто трохи походити майже будь-яким містом, бажано під вечір, аби переконатися, що теза мусить звучати навпаки: чисто не там, де не смітять, а там, де прибирають. 

Саме цим займаються мешканці 1, 2- та 3-поверхових будинків у тому ж Кіото. Прокинувся такий умовний дідусь, або ж бабуся, скажімо, о 6 ранку, щось там поснідали - і гайда підмітати територію перед своїм ґанком та уздовж стін будинку. Дійшли до межі з сусідами - повернули назад. Так і робиться простір чистим після часто не дуже в цьому плані гарних ночей. 

Але це зовсім не значить, що Японія на загал чиста країна, ні. Там де не встигли прибрати з якихось причин, картина інколи буває дуже схожа на Троєщину, де я колись жив. Є ще любителі викинути щось із машини на узбіччя, мовляв, все одно ніхто не побачить. А тоді я стою на світлофорі, і фіксую оком купи сміття. 

У місті, в якому ми живемо, пластикові відходи можна викидати разом із сміттям, що горить - значить, вони десь на заводі з переробки сміття цей пластик сплаюють, без наслідків для довкілля; приймають для переробки пластикові пляшки, таці (теж пластикові) з-під продуктів із супермаркета, та паперові упаковки від молока, соку та інших напоїв. Стоять перед мерією, супермаркетом, пожежною частиною спеціальні ящики, куди це все можна занести. Але це не зупиняє деяких мешканців нашого багатоквартирного будинку все одно викидати все, як заманеться. Звісно, сортування для переробки - справа не примусова, але чи вам всохнуть рученьки від того, що ви помиєте пакет від молока, висушите, розріжете по швах та занесете в супермаркет?..

Але це ще таке, я щоразу як викидаю сміття, бачу всякі неадекватні приклади його викидання: 

- номерний знак машини, який треба повертати через дилера або ще якось - просто собі посеред кімнати для сміття

- компутер, який насправді треба віддавати в магазин електроніки або надсилати поштою, аби з нього дістали дорогоцінні метали й потім утилізували. Якщо дуже старий - за гроші, щось із півтори тисячі ієн

- горщик із бонсаєм, а також, іншим разом - земля для садівництва, і ще якісь рослини просто в горщиках

- не вимиті банки, жерстянки та всякі інші ємності, інколи навіть від порошкового молока. Тоді я так само думаю про рученьки - ну візьми ж і помий! (Бо якщо не ти - то хтось на тому-таки заводі, а це додатковий час на переробку, який можна використати набагато доцільніше)

- картон, з якого зроблені коробки, в яких доставляють покупки Амазон, Ракутен та інші подібні інтернет-магазини. Найрозумніші співмешканці їх просто приносять навіть не складеними, і доводиться потім складати комусь іншому. Хоча це справа 10 секунд. 

Тому, повторюся, японці просто трохи більше за деякі інші нації прибирають. І то не всі. І то не скрізь.