Низький рівень

злочинності - це те, що закидають Японії майже на кожному кроці, я і сам он скрізь пишу, що гаманці повертаються до власників ледь не в момент їх утрати. Але злочини, які зрідка (а може, не дуже й рідко..) все ж трапляються, одразу попадають на перші шпальти телеканалів і в прайм-тайм газетних новин.
Оце прочитав в газеті Асахі про якогось виродка, що 8 червня 2001 року прийшов з ножем до молодшої школи в місті Ікеда в преф. Осака і зарізав 8 дітей, ще 2 дорослих і 13 дітей отримали поранення різного ступеня тяжкості. Його затримали і через три роки стратили, а дівчинка, поранена тоді, зараз має 21 рік і хоче працювати на благо людей. Після цього інциденту почався перегляд систем безпеки у японських школах.
Ще пригадується випадок на Акіхабара - я тоді якраз тільки приїхав до Японії вдруге, це 2008 рік, квітень, здається. Ще один "розумник" заїхав на вантажівці на "пішохідний рай", кількох людей збив, а потім теж ножем почав колоти. Після того навіть увели обмеження на продаж ножів у магазинах госптоварів. 
До чого я це? А до того, що треба пильнувати, бо неадекватних повно скрізь. Навіть у благополучній на вигляд Японії.  
УПД. Той-таки тілівізор повідомив мені, що обидва злочини сталися в один день, недарма я їх пригадав. Так що один із способів пильнування - це відстежувати історію скоєних злочинів за минулі роки.  

Тяньаньмень

- це 4 квітня, не знаю, як 25-а річниця подій висвітлювалася в Україні, але Японія фізично близько від Китая, до того ж він весь час на щось зазіхає, тому в інформаційному просторі було багато всього.
Показували площу 4 квітня - стоять автоматники, писали, що змусили жіночку зняти кофту із написом "Sport 1989". Це ж багато розуму треба..Новини NHK, трансльовані в Китаї, перекрили чорним екраном саме в тому місці, де розказували про події на площі, в інтернеті на запит інформації пишуть, що її "неможліво надати з юридичних причин", на місце поховання журналістів японських не пускали, опитані перехожі скромно відводили погляд і казали, що дата 4 червня 1989 року їм ні про що не говорить..Це мені щось нагадує, великі країни і поводяться однаково. 
Пригадав, як у тому-таки 2008 році І-сенсей на семінарі запитав новоприбулу студентку з Китаю, чи вона знає про Тяньаньмень, вона, звісно, не знала, то він попросив англійця з перуанським корінням пошукати в інтернеті, і той одразу запустив відео із людиною (з сумками з магазину?), що намагається перешкодити проїзду танків. Дівчинка дуже здивувалася і спитали, в якій країні це все відбулося. Було їй років 23-24, здається. А потім вона ще дуже обурювалася, що в Японії Тайвань вважають окремою країною - мовляв, це була, є і буде частина Китаю, і нічого порівнювати якісь соціологічні тенденції в Китаї та на (в?) Тайвані між собою - вони все одно однакові. 
Отаак..
УПД. О, оце я зрозумів нарешті, чому мені доводиться весь час відбиватися від нападок хлопчика з Сахаліна і дівчинки з Китаю. Поодинці вони поводяться сумирно і спокійно, але як тільки зберемося втрьох - одразу йде атака російсько-китайська на українця. А може, це через те, що вони обоє з корейським корінням?..

梅雨 Цую

 Вирішив пописати ще, якщо вже я тут.
Отже, в заголовок винесено сезон дощів. Цього року він наступив 4 червня, на 8 днів пізніше, ніж минулого, але на 3 дні раніше, ніж в середньому історично.
Мені інколи видається, що писати "сезон" - не дуже доречно, адже в цей проміжок часу (зазвичай десь до середини липня) не обов'язково щодня йдуть дощі, вони просто йдуть доволі часто. Наприклад, сегодні в Осаці сухо, а в Токіо і під Токіо - справжні потопи, зливи і так далі, машини не можуть проїхати крізь воду. Тобто насправді все відносно.
А "сезон" - мабуть, по аналогії з тропічнішими країнами, де дощ часто перетворюється на цілодобове або інколи навіть і цілотижневе дійство. В Японії ж це скоріше період частих дощів. 
До речі (або не зовсім до речі), новина про нового президента У. в японських новинах о 19-00 - третя після великих дощів коло Токіо і перемоги збірної з футболу над Замбією 4-3 (останній гол забив на 46 хвилині 2 тайму нападник Окубо, у якого рік тому помер батько). І показували УкурАіну, а також Нормандію і розмову Обами з Пу. більше 4 хвилин.
Це вже трохи краще, аби тільки очікування були виправдані!
УПД. Подивився тілівізор - і зрозумів масштаби дощів у Токіо та околицях. Там за 4 дні випала місячна кількість опадів, відповідно, вона ж і рекордна за весь період спостережень. А у нас - сонце шкварить, хом'як рятується від спеки спочиванням у пісочку, а Тимур - водою.