Пєшка

- У каждого своя собственная вера, - проговорила она наконец. - Это насущно необходимо в нашем веке, который агонизирует так жестоко и безобразно. Вам не кажется?..Все революции уже совершились и провалились. Баррикады опустели, герои, некогда связанные солидарностью, превратились в одиночек, хватающихся за все, что попадется под руку, лишь бы уцелеть. - Светлые глаза так и буравили его. - Вы никогда не чувствовали себя пешкой, забытой на шахматной доске, в каком-нибудь углу? Она слышит за спиной затихающий шум сражения, старается высоко держать голову, а сама задает себе вопрос: остался ли еще король, которому она могла бы продолжать служить?

Артуро Перес-Реверте, "Кожа для барабана, или Севильское причастие", ст. 193   

УПД. Отримавши (і одразу видаливши) комент із купою обсценної лексики на свою адресу, адресу славного міста Бровари та не менш славного іспанського письменника, я зрозумів що цитата ця може викликати різну реакцію і прочитання. Так от, мушу відповідально заявити: вона не висловлює мою позицію і я не в усьому з нею погоджуюся, більше того, дуже би хотілося, аби частина про революції хоча б цього разу виявилася неправдивою. Мене набагато більше цікавить питання віри і при- чи відсутності короля, якому можна було би служити, короля в широкому розумінні. Муракамі-сан колись писав, що він на стороні яєць, які кидають у тверду стіну, думаю, він так само був би на стороні пішаків, навіть якщо на горизонті не видно жодного пристойного короля.  Перепрошую за можливі різночитання.