Про мову

 Еріка, коли у неї гарний настрій, радісно промовляє майже без акценту: “Я рюбурю укураїнську мову”.

 І я оце собі подумав, що коли за 8 тисяч кілометрів від України є хтось, хто (хай навіть і виключно у періоди гарного настрою) каже так щиро, що він любить українську мову, то їй (тобто мові) усі внутрішньоукраїнські закони чи інші перипетії не повинні заважати залишатися українською мовою. А тому і переживати немає за що. 

 Хіба що за гарний настрій однієї дівчинки.