Єдина тенденція дівчачої моди чи то пак стилю, на яку я звернув увагу за місяць перебування в Україні — це те, що українки дуже неохоче показують ноги, навіть за доволі теплої погоди, а груди — вельми охоче. Японки ж ходять із голими ногами до перших холодів , інші частини тіла теж радо демонструють.
Ішов собі у справах Печерськом, проходив повз якийсь тамтешній універ — і звернув увагу, що всі дівчата, хто у спідницях — заодно і в колготах, тобто це такий набір нерозривний, вочевидь. І муляла мені оця несправедливість аж до того моменту, поки не побачив у Гельсінки в аеропорту японку в ультракороткій джинсовій спідниці (звичайно, без колгот!), яка щось ніжно щебетала своєму супутникові — типовому травоїду. І зрозумів я тоді, що на правильному шляху, тобто їду додому, в Кіото, до сотень і тисяч ніг, не прикритих ніякими капроном чи нейлоном чи чим там іще.
...Якось їхав собі у поїзді, повертаючись у Кіото, а поруч сиділа дівчина у чомусь, більше подібному до шортів, аніж до спідниці. І я дууже незграбно робив вигляд, що мене захопив сюжет книги і я ніяк не можу від неї (книги) відірватися. Бо ж у Японії відстань від погляду на оголені жіночі ноги твоєї сусідки в поїзді до секухари набагато менша, ніж один крок. Навіть і половини немає.
Ішов собі у справах Печерськом, проходив повз якийсь тамтешній універ — і звернув увагу, що всі дівчата, хто у спідницях — заодно і в колготах, тобто це такий набір нерозривний, вочевидь. І муляла мені оця несправедливість аж до того моменту, поки не побачив у Гельсінки в аеропорту японку в ультракороткій джинсовій спідниці (звичайно, без колгот!), яка щось ніжно щебетала своєму супутникові — типовому травоїду. І зрозумів я тоді, що на правильному шляху, тобто їду додому, в Кіото, до сотень і тисяч ніг, не прикритих ніякими капроном чи нейлоном чи чим там іще.
...Якось їхав собі у поїзді, повертаючись у Кіото, а поруч сиділа дівчина у чомусь, більше подібному до шортів, аніж до спідниці. І я дууже незграбно робив вигляд, що мене захопив сюжет книги і я ніяк не можу від неї (книги) відірватися. Бо ж у Японії відстань від погляду на оголені жіночі ноги твоєї сусідки в поїзді до секухари набагато менша, ніж один крок. Навіть і половини немає.