Вищий пілотаж

 Cьогодні по обіді сидів я на березі моєї улюбленої річки, читав останній дюдік Діка Френсіса і гриз яблучко — зелене-зелене. Насолоджувався собі сюжетом, смаком і природою.

 Тоді підняв руку із яблуком трохи вище, аж раз — і воно вже у пазурах якогось хижого птаха (сокіл?яструб?), який летить на острів неподалік ласувати здобиччю. А я — сидю ошелешений . І анітрохи не ушкоджений.
  

Сліди

 

На другому і третьому курсах у Шевченка японську у нас викладав такий собі Онодзакі-сенсей — постать, і дотепер овіяна ореолом таємничості, а також численними міфами та легендами. Його викладацьким гаслом була фраза "Я пришёл из ада" — мовляв, начувайтеся, нероби!

...Інколи буває дуже цікаво задуматися, який слід залишають інші люди в наших серцях і наших життях. Наприклад, оцей от発 ієрогліф я на другому курсі малював дуже старанно, але без правого нижнього хвостика. А це вже — помилка, про що сенсей мені доволі в'їдливо і нагадував регулярно.

 От як буває: де зараз той Онодзакі-сенсей?..А хвостик — зі мною.