brovary84: (Default)
brovary84 ([personal profile] brovary84) wrote2015-09-28 05:55 pm

Про якість туалетну

 Цікаво оце було в недільному спецвипуску газети “Асахі” про туалети - як в Гамериках із води тамтої роблять воду питну, в школах японських переробляють туалєти з “японських” (системи дірка в підлозі) на “европейські” (системи унітазної), як в Африках будують подоби туалетів із якогось свіжоназбираного сіна, і так далі. 

Але найбільше мені запам’яталася класифікація відходів життєдіяльності жителів Едо (теперішній Токіо) в епоху Едо, тобто в 17-19 століттях. Учений-дослідник тодішнього способу життя зазначає, що збиране від 1 людини за 1 рік допомагало виростити цілих 14 кілограм рису (!). А в “Словнику туалетології” прямо класифікують відходи за місцем проживання, зазначаючи, що “мешканці району Кьобаші мають першокласну якість, тоді слідують жителі Ніхонбаші, Канда і Асакуса. А найгірша якість у районах Фукаґава та Хондзьо:. 

Цікаво, що ті мешканці Кьобаші споживали, що було у них все преміум-класу..

vladmradio: (Default)

[personal profile] vladmradio 2015-09-28 09:08 am (UTC)(link)
Колись було мені один лікар пояснював, що "японський" туалет є найкращим з точки зору фізіології.
vladmradio: (Default)

[personal profile] vladmradio 2015-09-28 09:53 am (UTC)(link)
Ого. Це дійсно проблема.
martinkadp: (Default)

[personal profile] martinkadp 2015-09-29 09:37 am (UTC)(link)
колись читала великий матеріал про історію туалетів, зокрема було там про те, що на сході (здається, не тільки в Японії) людські відходи використовували як добриво мало не до середини 20 століття, потім відмовились. головна проблема з цим - висока імовірність зараження продуктів усякими бактеріями і паразитами.
цікаво, за якими ознаками та класифікація... може, жирність, чи вміст якихось мінералів, які рис потребує. а це вже сильно залежить від харчування.
Edited 2015-09-29 09:38 (UTC)