![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Степлероп'явки
У мене в трійці точно було би протикання пальцю степлером (він не хотів їсти папір, то я розкрив, почав роздивлятися середину, тоді хотів застеплювати папір - а вийшло палець..На щастя, скрепка зайшла неглибоко і я її швидко витаскав. Залишилося тільки два невеличких сліди із краплями крові).
Також у трійці було би лікування п’явками (медсестри і прибиральниці на них кажуть "п'явочки", я в перший раз не знав, куди податися - то мене за руку привели і посадили в маніпуляційній, побачив п'явочок - ледь не знепритомнів), яке я мав можливість пройти (так уже склалися обставини) цілих два рази (точніше, півтора, бо один курс був неповний) за три весняних місяці.
Лікував вуха, тому підважили чи точніше підвісили їх за вухо, а там вони вже присмоктуються і висять, поки не впадуть. По три за кожне вухо, тривалість сеансу - десь до години. Жіночки, які сиділи поруч зі мною, роздивлялися їх у дзеркало, я ж позбавив себе цего сумнівного задоволення і просто роздивлявся п’явок на сусідах по лікуванню. Медсестра брала щипцями і по одній, завідувачка відділенням - рукою і по три, і робила все в три рази швидше. Помазали за вухом глюкозою, поставили - і чекай, поки впадуть. Інколи розглядаючи маленьких кровопивців, які радісно лікують (?) людей. Не тіло, а справжнісінький насос, ритмічно скорочується, все продумано до найменших дрібниць. Відпали - замотали голову бинтом (здається, навіть стерилізованим), і до ранку наступного дня ходиш-бродиш, стікаючи кров’ю і відчуваючи, як вона потрохи збирається під пов’язками.
Такі от справи, любі друзі, вибачте за подробиці. А хто замикає (чи очолює) трійку - мені й самому поки що невідомо.
no subject
no subject