Такусі:
Начитався про те, що в Києві збираються оновлювати систему таксі, і подумав, що ж я знаю про таксі японські. Виявилося, що дуже мало, бо вони дорогі (мінімальна поїздка 500-600 ієн, від мого будинку до Кіотського вокзалу, наприклад – 1100 десь), до того ж в Кіото на велосипеді прекрасно почуваєшся, не кажучи вже про розгалужену автобусну мережу і цілих дві гілки метро.
Японські водії таксі самі відкривають і закривають задні двері машини, куди зазвичай і сідає більшість пасажирів. Попервах, а також якщо доволі рідко користуєшся, це може бути не дуже зручно. У багатьох сидіння – із білими кружевами. Можна розплатитися карткою, стоїть таксометр, за бажання видають чек – здається, так планують зробити і в Києві. Вночі проїзд дорожчає, якщо машина менша за стандартний розмір – трохи дешевшає. Різних фірм таксі у Кіото штук десять, мабуть, багато також водіїв-«самсєбєхазяін», але вони козирні. Дуже часто це Пріус-гібрид або якась престижна Тойота, чорна чи біла і обов’язково вимита так, що аж блищить. На шашечках у них – «個人», тобто «приватна особа, індивідуум».
З останніх новин, пов’язаних із таксі-таксистами – їхні часті пограбування, поліція це пов’язує з економічною кризою останніх років. Ясно, таксисти грошовиті, стукнув його чимось, забрав виручку – і вйо! Через те останнім часом багато фірм втановлюють ззаду водія, над кріслом, пластикові захисні «щити», аби до нього було не так легко дістатися. А оце буквально пару тижнів тому представник найкращої у світі нації, тобто, звісно, американської, приблизно 27 років, у забув якій префектурі здійснив спробу нападу, а за кілька годин і успішний напад на водія таксі, забравши у того купу грошей. Представлявся янкі як інтернет-підприємець. Так що імідж іноземцям у Японії створюється такий, як треба.
Ще одна новина – суто регіональна, кіотоська тобто. Перед залізничним вокзалом є дуже велика стоянка для таксі, машин десь на 50-60, якщо не більше. Це зручно для користувачів, вийшов із поїзда і сів собі-поїхав, але не дуже зручно, коли ти під’їжджаєш до тієї ж станції, наприклад, на автобусі, і йому не дають повернути на великому перехресті таксі, які чекають своєї черги заїхати на стоянку.
От поліція кіотоська довго думала-думала, і придумала: тепер в якості експерименту на найхлібніше місце у місті, таксистську мекку і медину разом узяті, тобто на оцю от стоянку, можна заїжджати тільки в певний день тижня, здається, максимум три рази, залежно від того який у тебе номерний знак. Грубо кажучи, 1,3,5 і 7 (остання цифра)– пн, ср, пт, і так далі. Експеримент цей проводився на початку року, виявився доволі успішним, і, судячи з відсутності вервечок чорних нісанів і тойот перед станцією, ідея себе вповні виправдала. Принаймні з точки зору мешканців Кіото – так точно. Таксистів ніхто не питає.
Японські водії таксі самі відкривають і закривають задні двері машини, куди зазвичай і сідає більшість пасажирів. Попервах, а також якщо доволі рідко користуєшся, це може бути не дуже зручно. У багатьох сидіння – із білими кружевами. Можна розплатитися карткою, стоїть таксометр, за бажання видають чек – здається, так планують зробити і в Києві. Вночі проїзд дорожчає, якщо машина менша за стандартний розмір – трохи дешевшає. Різних фірм таксі у Кіото штук десять, мабуть, багато також водіїв-«самсєбєхазяін», але вони козирні. Дуже часто це Пріус-гібрид або якась престижна Тойота, чорна чи біла і обов’язково вимита так, що аж блищить. На шашечках у них – «個人», тобто «приватна особа, індивідуум».
З останніх новин, пов’язаних із таксі-таксистами – їхні часті пограбування, поліція це пов’язує з економічною кризою останніх років. Ясно, таксисти грошовиті, стукнув його чимось, забрав виручку – і вйо! Через те останнім часом багато фірм втановлюють ззаду водія, над кріслом, пластикові захисні «щити», аби до нього було не так легко дістатися. А оце буквально пару тижнів тому представник найкращої у світі нації, тобто, звісно, американської, приблизно 27 років, у забув якій префектурі здійснив спробу нападу, а за кілька годин і успішний напад на водія таксі, забравши у того купу грошей. Представлявся янкі як інтернет-підприємець. Так що імідж іноземцям у Японії створюється такий, як треба.
Ще одна новина – суто регіональна, кіотоська тобто. Перед залізничним вокзалом є дуже велика стоянка для таксі, машин десь на 50-60, якщо не більше. Це зручно для користувачів, вийшов із поїзда і сів собі-поїхав, але не дуже зручно, коли ти під’їжджаєш до тієї ж станції, наприклад, на автобусі, і йому не дають повернути на великому перехресті таксі, які чекають своєї черги заїхати на стоянку.
От поліція кіотоська довго думала-думала, і придумала: тепер в якості експерименту на найхлібніше місце у місті, таксистську мекку і медину разом узяті, тобто на оцю от стоянку, можна заїжджати тільки в певний день тижня, здається, максимум три рази, залежно від того який у тебе номерний знак. Грубо кажучи, 1,3,5 і 7 (остання цифра)– пн, ср, пт, і так далі. Експеримент цей проводився на початку року, виявився доволі успішним, і, судячи з відсутності вервечок чорних нісанів і тойот перед станцією, ідея себе вповні виправдала. Принаймні з точки зору мешканців Кіото – так точно. Таксистів ніхто не питає.

no subject
no subject
no subject
no subject
Криміногенна ситуація: гаманці носять у задніх кишенях штанів, іноземців не б"ють, члени якудзи миються в бані разом із простими громадянами. Як тільки десь якийсь злочин - всі медіа одразу тільки про нього і говорять. Тільки "чіканів" (збоченців) багато - чіпляються до дівчат.
no subject
Оце я тепер маю головний біль - в субботу рано вранці (практично вночі) їхати в аеропорт, і тепер яке таксі замовляти, ніхто ж не гарантує, що по передзамовленню машина 100% буде. Раз нам не знайшли машину, коли ми їхали на вокзал...
no subject
no subject