Jul. 28th, 2014

TKG

Jul. 28th, 2014 04:05 pm
brovary84: (Surama)
 Заголовок - скорочення від “Tamago Kake Gohan”, тобто рис (зазвичай білий) із сирим яйцем зверху. Тоді його ще поливають соусом соєвим і приправою “адзі-но мото” (фунцкія - підсилювати смак будь-якої страви), перемішують скільки кому хочеться - і готово. 

Дружина, радісно поїдаючи TKG, завжди зауважує, що таке можливо тільки в Японії, де за курячими яйцями - учьот і кантроль, тобто перевіряють їх на свіжість, відповідність стандартам і так далі більш ніж регулярно. А в префектурі Токушіма, до речі, таке саме сире яйце кладуть у місцевий ра:мен - локшину на основі свинячого бульйону із додаванням пророслого бамбука, цибульки, різних овочів ітд. 

Але я хочу зосередитися зараз на яйцях у цілому, бо коштують вони в супермаркеті неподалік від нас десь до 200 ієн за десяток, як трохи кращі (або просто годували курей смачніше - то 340 ієн за 6 штук, і ще й назва якась брендова - “Наґоя щось там”). То я думав, що 340 ієн за 6 яєць - це верхня межа, але в Японії насправді дуже часто краще про верхні межі не думати. Он нещодавно в префектурі Ішікава гроно винограду продали за кілька тисяч доларів!..

От і журналіст газети “Асахі” запевняє нас, що навіть 580 ієн за 6 штук - цілком адекватна ціна. Продають (точніше, продавали до середини минулого тижня) такі яйця в магазині коло станції Осака. Батькам яєць ставили музику Моцарта, сонати (сонети?) для фортепіано, а також музичні твори за участі кларнета та скрипки. Птахоферма (комбінат?) розташована в префектурі Фукуока, і на її широких і неозорих просторах птахи їдять корм, коли їм заманеться, гріються на сонечку і ведуть практично безстресове життя. Водичку беруть з глибини понад 100 метрів, у корм додають корисні культури молочнокислих-чи які там іще в Японії є-бактерій. 

Отакий він - японський фаст (а інколи не дуже)-фуд. Бувають моменти в житті, коли я з’їдаю цілих дві миски тарілки TKG за день.

brovary84: (Kusakari)
 Тим паче, що зараз саме сезон сходжень, офіційно він починається 1 липня, здається, і триває два місяці, а найбільші відчайдухи продовжують сходити і сходити і у вересні теж - на власний розсуд. 

Японці розумно зауважують, що хто не був на Фудзі - той дурень, а хто був двічі - той двічі дурень. Я був на Фудзі півтора рази, тому розумуваннями з цього приводу поділюся зі світом за якоїсь іншої нагоди. А тут просто хочеться звернути увагу громадськості на проблему сміття на горі-символі. 

Минулого року в червні гору було занесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО, причому як спадщину культурну. Але Японія отримала і домашнє завдання: прибрати на горі та її схилах, а також зменшити кількість відвідувачів з теперішніх 300 тисяч до 200, бо схили Фудзі - не з гуми зроблені. 

Ситуація зі сміттям завдяки діяльності волонтерів останнім часов трохи покращилася, якщо якихось 15 років тому можна було побачити, як після 5 станції (а всього їх 10) з ямаґоя - невеличких місць для перепочинку та перекусу - текли білі ріки туалетного паперу; зараз їх замінили біотуалети. Але сміття не меншає, волонтери за один похід з метою зібрати його побільше мають, в одному місці, “врожай” у 1800 викинутих покришок, а в іншому - 1 тонну сміття, що горить, і трохи більше 5 - такого, що не горить. І таких місць-звалищ у 2006 році знайшли під півтори тисячі..

Щодо кількості туристів - то тут все просто: найбільше протестують місцеві громади, які бояться зменшення прибутків від туристопотоку. Вихід пропонується простий: потік цей розпорошити. Наприклад, побудувати залізницю до 5 станції, аби можна було підніматися і взимку, і милуватися засніженою Фудзі-сан, а також заохочувати туристів ходити і маршрутами нижче 5 станції, а також пробувати милуватися горою з довколишніх горних колєг. 

Боротьба триває. 

Profile

brovary84: (Default)
brovary84

October 2017

S M T W T F S
123 4567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Oct. 23rd, 2017 06:16 am
Powered by Dreamwidth Studios