brovary84: (Surama)
[personal profile] brovary84
 Подумалося мені, що треба написати дві слові про рисові висівки, які я згадав у вчорашніх “хорошихновинах”. Про те, що українською вони називаються саме так, я дізнався учора зі словника. Японською це називається коменука, з’являється на світ при очищенні рису (а може, за якихось інших обставин, які мені невідомі). 

У супермаркетах оце почали продавати рис урожаю цього року, по 2, 5 або 10 (може, є й більше) кілограм, за 5 - здається, 1800 ієн чи щось таке. Його продають зазвичай уже очищеним, він білий на вигляд і так само білий після варіння у рисоварці або деінде. 

Але любителі чогось ближчого до природи купують ґенмай, тобто рис неочищений. Або, якщо бути зовсім точним - рис, очищений не повністю. Тобто за ступенем очищеності я собі умовно так класифікую на “рис, який тільки-но зібрали”, тоді йде ґенмай, і тільки потім - звичайний білий рис. Ми рис отримуємо від батьків дружини, бо їм багато хто дарує у традиційні літні та зимові періоди дарування, до того ж, іще й бабуся вирощує. А ще нам дали спеціальний пристрій виробництва компанії Нашьонару (“National”, теперішній “Панасонік”), куди закидаєш рис “щойно з поля”, вибираєш рівень очистки, натискаєш кнопочку - і 30-, а може, й 40-річної давнини мотор старанно відділяє рис від висівок, викидаючи перший зі спеціальної “ніздрі”, а другі - у спеціальний контейнер. Зазвичай це все можна зробити і за гроші на спеціальному величезному апараті, що перемеле і повідділяє все, що треба, за якихось 5 хвилин (30 кг), але оскільки вдома є такий пристрій - я подумав, що треба руцями все робити. 

І що можу сказати - таке знайомство з японською культурою може сказати про мешканців островів набагато більше, ніж усякі театри, традиційна культура, сучасні технології чи щось там іще. Бо рис - це те, що складає основу культури тутешньої, хоч сама технологія вирощування і прийшла з материка, як і багато чого іншого. Але доторкаєшся до теплого очищеного рису - і уявляєш собі, як він ріс-виростав на якомусь полі в префектурі - ну хай буде Міе, наприклад, як по ньому повзали всякі шкідливі і не дуже комахи, і як селянин японський переживав, чи вийде в нього зібрати гарний урожай. Або дивишся на фото у сьогоднішній газеті, на якому на місці уламків, морської води і залишків усього, що змогло залишитися після цунамі у місті Рікудзен-Таката в префектурі Івате (квітень 2011) зараз (вересень 2014) колоситься золотисто-жовтим рис “Мрія Такати”, який збирали, збирають і збиратимуть тут ще дуже довго.

Або нікуди не дивишся і нічого не уявляєш, а просто носиш із собою теплоту свіжоочищеного рису ще кілька днів після того, як власноруч його очистив.

Date: 2014-09-22 02:07 pm (UTC)
From: [identity profile] msvarnyk.wordpress.com
Вийшло майже в стилі пізнього Гайдеґера :)

Date: 2014-09-23 05:37 pm (UTC)
From: [identity profile] msvarnyk.wordpress.com
Слід було мабуть сказати "в дусі" радше ніж в стилі. Я спробувала знайти якийсь конкретний уривок, але воно все надто розкидано по різних пізніх текстах, і з окремих уривків цілісна картинка не складається.
Ось найближче мабуть (сорі шо переклад, а оригіналі довше шукати, та ще потім на українську перекладати): The spring stays on in the water of the gift. In the spring the rock dwells, and in the rock dwells the dark slumber of the earth, which receives the rain and dew of the sky. In the water of the spring dwells the marriage of sky and earth. It stays in the wine given by the fruit of the vine, the fruit in which the earth's nourishment and the sky's sun are betrothed to one another. Це "Річ".
А в "Питанні техніки" є про Арістотелеві чотири "причини", і як вони присутні в речі, і там теж власне якісь столярі присутні в стільцях, які вони виготовили, як в тебе селянин з його турботами присутній в рисі. І протиставлення "природного", розміреного і тим більше власноручного виробництва і вирощування - сучасній індустріальній мас-продукції, законам попиту і споживання, і тд. - це в контексті інших твоїх постів про рис.
І ще таке є в "Коли на свято..." (Це про вірш Гьольдерліна): "the first stanza brings us to see a countryman standing out of doors, in the fields, on a holiday morning. Here all work has ceased. And the god is nearer to man. The countryman wants to see how his fruit has survived the thunderstorm that came out of the hot night and threatened the harvest. The distant, withdrawing thunder is still reminiscent of the terror. But no deluge endangers the field. The land is fresh and green..." (Кострубатий якийсь переклад)

Date: 2014-09-24 10:01 am (UTC)
From: [identity profile] msvarnyk.wordpress.com
Прошу :)
Я в себе не вордпресі виклала вчора пост - там є референс до Гайдеґерового тексту про розмову з японцем.

Date: 2014-09-24 08:30 pm (UTC)
From: [identity profile] msvarnyk.wordpress.com
Мені теж цікаво, що японці пишуть, бо коли вони на конференції приїжджають, то складається враження, що вони (японські гайдеґеріанці) там всі великі перці в себе вдома, а як воно насправді - фіг його знає - може якраз такі самі маргінали філософських факультетів як ми :).

Profile

brovary84: (Default)
brovary84

October 2017

S M T W T F S
123 4567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Oct. 23rd, 2017 06:16 am
Powered by Dreamwidth Studios