brovary84: (Student ID)
 Питає знайомий японець про Шевченка (не Андрія), а саме про те, чи був він християнином, і про його релігійні погляди. 
Я йому попередньо відповів, що був, а потім почав сам себе сумніватися - про всяк випадок. Буду радий почути думку шановних френдів. 

(Японець цей досліджує творчість якогось іншого японця, Какітані чи якось так, і той, прочитавши десь у газеті про нашого Тараса, так захопився і перейнявся, що потім видав переклад його віршів японською, і організував у Токіо велике святкування сторіччя з якогось дня - чи народження, чи смерті. Але, схоже, все це було ще до війни, тому скоріше перше, ніж друге, хоча хтозна. )

brovary84: (Shinchan)
 Чогось мені запам'яталася найбільше ця фраза із зимових українських прогнозів погоди. Що вона за дама, ця ожеледиця, чому вона завжди з'являється саме на дорогах - достеменно мені невідомо. Мабуть, краще над таким і не замислюватися.
А пригадав я про неї, бо на Японію насунулися зимові повітряні маси, і сьогодні, як і завтра, у багатьох регіонах країни (але скоріш за все не коло нас) будуть сильні снігопади, десь навіть до метрових сугробів сніг виросте. 
От, і снігопади ті настільки сильні, що можуть прийти навіть на узбережжя тихоокеанське, де снігу зазвичай дууже мало. А узбережжя япономорське завжди снігом "насолоджується". І от думається мені, як же пощастило цій острівній країні у тому, що вона острівна, що її не оточують з усіх боків щирі і лагідні ласі відтяти шмат сусіди, а лише риби, планктон, море і що там ще є в морі. Бо поділ за критерієм "випав-не випав сніг" - набагато приємніший, доцільніший і адекватніший, ніж "хто якою мовою балакає" чи "який наш майбутній вектор розвитку". І бо коли довкола землі, на якій ти живеш, через дві години їзди на машині чи поїзді майже на 100 відсотків з'являється море - то це значить, що не треба думати про мови, бо найголовніше - якось порозумітися зі своїм сусідом, і так само не до пошуків векторів розвитку, бо він один - жити в повазі до моря, гір і рисових полів. 
Отаке чомусь думається мені, коли каваіі дівчата в прогнозах погоди розповідають про суворі повітряні маси з Сибіру. 

brovary84: (Surama)
 Як лінгвісту, мені давно різала вухо назва "ресторану російської кухні", який знаходиться прямо в центрі Кіото. "Київ". Думав, що це таке вишукане знущання, чи, може, просто елементарне незнання географії..
Аж побачив у вчорашньому вечірньому випуску газети "Асахі" статтю, в якій теперішній власник на закиди про те, що така назва принаймні трохи "дивна", радо заявляє, що міняти її він не збирається, і його найщиріше бажання - аби українці та росіяни дружили (народами?). Тобто як росіяни на Ґоккайдо раптом захочуть зайти, японці теж із ними дружитимуть, чи що? Сидів би краще листи писав Путіну, як хоче дружби. Не дивно, що і борщ, і козаки - для японців питомо російські речі, та й Московія, звісно, бере свій початок безпосередньо від Київської Русі..
Якось іще по телевізору відомий ведучий назвав території на північ від Туреччини "російськомовною зоною". А все, любі мої, від прагнення дружби.

brovary84: (ikemen)
 От, думаєш ти собі. Всьо прапала. Скрізь зрадники, крадії та неадекватні шоумени. Жвуть жвачки і збагачуються за рахунок народу. 

 

Душу й тіло

Генерал-полковники невідомо звідки раптом починають розповідати про російських інспекторів-інструкторів, хоча навіть традиційно делікатні в плані підбору слів японські журналісти поміняли не зовсім адекватний штамп “проросійсько налаштовані групи” на майже викличне “подейкують, багато хто з них прийшов із Росії”. 

 

ми положим за нашу

Навіть хом’як Кацуо знає, хто є хто і що почім, і починає запихати капусту, тобто кябецу, за шоки ще до того, як вона торкнеться третього поверху його розкішної червоної та пластикової віли. Ще Кацуо любить тільки певні сорти полуниці, смородину - лише свіжу (хоча останнім часом не гребує і замороженою), і знає, що за все на світі треба платити, в тому числі за твердість переконань, м’якість березових стружок, і, найголовніше - виплекану, витребувану і завойовувану 

 

свободу, і покажем

А тоді раптом ти, а зовсім не Кацуо, бачиш у когось посилання на гімн Україні у Львові а-капело, а дружина з абсолютним слухом запам’ятовує слова, чи то пак мелодію, з першого разу. 

 

що ми, браття 

І ти розумієш, що про все це міг би написати Муракамі в якомусь есе: все, що нам слід робити - це співати в один голос вдень і вночі, уві сні й наяву. Але, на жаль чи на щастя, він про нас не напише. Тому єдине, що нам залишається - не збиватися з ритму.

козацького роду.

brovary84: (Chernivci)

Я колись писав, що Японія - "країна щасливих гаманців", бо вони зазвичай повертаються до своїх власників, так само як і всілякі картки та посвідчення. Виявляється, що й Україна - теж, принаймні частково.
Прочитав у газеті Асахі, в рубриці "нотатки власкорів", замєтку Сіхо Ватанабе, яка приписана в Лондоні, але мала якісь журналістські справи в Україні.
Переклад замєтки подаю нижче (газета "Асахі" за 13 червня). Зазначу лише, що 60 тисяч ієн - це десь більше 6 тисяч гривень, і не страшно їй було з такими сумами по таксі роз'жджати... 

Повернувся гаманець, який я необачно загубила. Сталося це в Україні, в якій відбулася зміна політичного режиму, стрибнули ціни і де через військові зіткнення зараз гинуть люди. 


Загубила його десь із місяць тому. Я прямувала на схід країни для збору матеріалів, і їхала зі свого помешкання в Києві до аеропорту на таксі. У ньому і стався цей інцидент. 


Молодого водія звати Кирило. Ми обмінялися з ним номерами телефонів, коли по дорозі в аеропорт я залишила таксі у справах на певний проміжок часу. “Я віддам гаманець, коли Ви повернетеся до Києва”. Таку обіцянку він дав по телефону. 


Але коли за три тижні я повернулася, то почула по телефону наступне: “Зараз вихідні, я не в Києві, тому гаманець повернути не можу”. У гаманці було близько 60 тисяч ієн на японські гроші. Це дорівнює середній українській зарплатні за два місяці. Подумалося: “Зазвичай такі речі до власників не повертаються”. 


Через 10 днів я знову була в Києві. Повідомила про свій приїзд, хоч і була трохи зневірена. В аеропорту на мене чекав Кирило. Трохи сором’язливо повернув гаманець, у якому на місці була вся сума. Він хотів показати мені, що, яких би складнощів не зазнавала країна, все одно є українці, які повертають знайдені гаманці. Мені стало соромно за свої сумніви, і на прощання ми багато разів потисли одне одному руки. 

brovary84: (Setonaikai)
 Вирішив пописати ще, якщо вже я тут.
Отже, в заголовок винесено сезон дощів. Цього року він наступив 4 червня, на 8 днів пізніше, ніж минулого, але на 3 дні раніше, ніж в середньому історично.
Мені інколи видається, що писати "сезон" - не дуже доречно, адже в цей проміжок часу (зазвичай десь до середини липня) не обов'язково щодня йдуть дощі, вони просто йдуть доволі часто. Наприклад, сегодні в Осаці сухо, а в Токіо і під Токіо - справжні потопи, зливи і так далі, машини не можуть проїхати крізь воду. Тобто насправді все відносно.
А "сезон" - мабуть, по аналогії з тропічнішими країнами, де дощ часто перетворюється на цілодобове або інколи навіть і цілотижневе дійство. В Японії ж це скоріше період частих дощів. 
До речі (або не зовсім до речі), новина про нового президента У. в японських новинах о 19-00 - третя після великих дощів коло Токіо і перемоги збірної з футболу над Замбією 4-3 (останній гол забив на 46 хвилині 2 тайму нападник Окубо, у якого рік тому помер батько). І показували УкурАіну, а також Нормандію і розмову Обами з Пу. більше 4 хвилин.
Це вже трохи краще, аби тільки очікування були виправдані!
УПД. Подивився тілівізор - і зрозумів масштаби дощів у Токіо та околицях. Там за 4 дні випала місячна кількість опадів, відповідно, вона ж і рекордна за весь період спостережень. А у нас - сонце шкварить, хом'як рятується від спеки спочиванням у пісочку, а Тимур - водою.
brovary84: (Setonaikai)
 В тій-таки "Асахі Сімбун" кілька тижнів тому була знакова манґа - про Україну. Там серія про "дивних людей, і от вони обговорюють, що в Україні коїться страшне, і що ж його робити, і що на Східній Україні - референдум, і що якщо ця частина України отримає незалежність - що ж воно буде? 
WebRep
 
currentVote
 
 
noRating
noWeight
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Третій слайд - на карті написано У-ку-ра-і-на, і "на" припадає саме на схід країни. 

А розумна "дивна людина" каже іншій: "на" відділиться, і постане країна "Укураі". 
А йому співбесідник: боюся, що це трохи складніша проблєма. 

Нижче подам фото манґи, а тут напишу лише, що дружина-японка радісно прокоментувала: хай люди з "на" їздять собі скільки хочуть в Росію, а громадяни "Укураі" - у країни ЄС та Америку без віз. І я навіть не схотів сперечатися.




brovary84: (Maska)
Мені знову йдеться про Тенсей дзінґо, опубліковане в газеті Асахі 3 березня, у Свято дівчаток, про яке я міг би написати багато-пребагато літер, але поки що триматиму їх у собі.
А переклад Тенсей дзінґо про радянські та російські інтервенції, а також і про Крим з Україною - не триматиму. Газета Асахі підтверджує репутацію (в моїй голові) найвиваженішої японської. Насолоджуйтеся.

*** )

brovary84: (Maska)
У безперервній вже більше 100 років колонка газети Асахі, про яку я згадував отуто, у четвер, 27 лютого писалося про Якунєвіча, Філіппіни і павлінів, причому всі президенти у ній були колишніми. Як на мене, комусь саме час схамєнутися: якщо тебе називають колишнім за 8 тисяч кілометрів від місця твого перебування, іще й майже 8-мільйонним тиражем, значить, це про щось свідчить.
До речі, газета Йоміурі в своїй редакційній статті кілька днів тому теж згадала про Україну, зазначивши, що Росії краще не грати знову в газові ігри, а Європі варто активно підтримувати Україну.
Переклад четвергового Тенсей дзінґо подаю нижче.

*** )

brovary84: (Shinchan)
Купив я, значить, останню книгу Андруховича, так, оту за 111 гривень. А знайомий японець - якогось соцреаліста, забувся вже. Зайшли в метро, і я радісно книгу відкриваю, нюхаючи прекрасний папір.
Тоді раз, вагон хитнуло, і прямо на прекрасний папір падає неперевершена крапля - чорна, велика і потужня, ще й так розбризкується художньо. Дивлюся нагору - а то чогось раптом запрацювала система вентиляції, щоб їй добре жилося, і вирішила сама себе почистити, розбризкуючи чорну від пилу воду на все, що під нею.
Остання крапля, подумав я. А Андруховича так до кінця і не дочитав.
brovary84: (Maska)

Я дуууже люблю, коли мене називають "шановним членом Українсько-Японського Центру", та ще й НТУУ "КПІ". Це звучить так поважно, що хочеться бігати голим по кіотським не-морозам. Гаряча кров пульсує і гуде волячими жилами, колір обличчя покращується, еритроцити танцюють гопака, не забувайте, виродки, ніде і так далі.


Я ще більше люблю, коли установа, яка має в назві слово "Український", присилає мейл (хоч я давно вже не є їхнім членом, тим паче шановним) із вкладеними файлами російською мовою. Проводять, бачте, семінар з японських систем управління, і тіло мейла - українською, а до вкладень рученьки не дійшли, щоб вони вам повідсихали, шановні перевертні й приброди. Таке враження, що японського експерта запросили спочатку у Великоросію, а тоді вже у "Мало-". Падумаєш, центр Український - чуваки все схавають, нікуди не дінуться. Тим паче, семінари проводитимуться у Краматорську, Дніпропетровську, Львові і Києві, пакатіт. Пакатіт, нема питань, але тоді треба і назву міняти, "Гренландо-Японський" буде набагато доречніше. 


Ну спілкуєтеся Ви у вільний від роботи час російською - будь ласка, на здоровля, ніхто не змушує вас переходити на українську. Але вкладені файли можна хоча б спробувати поперекладати, від того зарплата підвищується.


Карочє, так, байстрюки катів осатанілих:                  кулю в пах            

Цифри

Nov. 19th, 2011 05:37 pm
brovary84: (Student ID)
Розказали, що в Шевченка півтора роки навчання в магістратурі романо-германській коштують 50 тисяч гривень. Тобто за рік - десь 33 тисячі. 
Рік навчання у докторантурі Кіотського університету (спеціальність “соціологія”) коштує 560 тисяч ієн, тобто 56 тисяч гривень-в 1.7 разів дорожче. Різниця в середніх зарплатах - 10 разів, Кіотський університет стабільно входить до 30 найкращих у світі. Київський - поза межами перших 500 (як би не критикували всі ті рейтинги). 
Щось тут не так.
brovary84: (Default)
Любі друзі, потрібна ваша допомога. Маю два питання від японців, на які хотів би почути ваші відповіді. 

1. Чи є в українському Макдональдсі якесь типово українське меню? (Наприклад, в Японії є гамбургер із куркою в соусі теріякі або "цукімі ба-ґа-" - гамбургер "споглядання за місяцем", традиційної вересневої забави.)

2. Чи популярні в Україні японські манґа? Якщо так, то які? 

Буду дуже вдячний за будь-які варіанти відповідей.
brovary84: (Default)
 Попросили написати враження від лекції Януковича в Кіотському університеті для Радіо Свобода. Ось що із цього вийшло.
Лінк - www.radiosvoboda.org/content/article/2283591.html
або
текст під катом )
brovary84: (Student ID)
www.imk.ua/ua/news/18-01-2011/220998/ 

19–21 січня В.Янукович відвідає Кіото та Осака
19–21 січня Президент України Віктор Янукович відвідає мм. Кіото та Осака. Про це ІМК повідомили у прес-службі глави держави.

Програма перебування В.Януковича передбачає, серед іншого, зустріч з керівництвом префектур і міст Кіото та Осака, в ході яких будуть обговорені перспективні напрямки взаємодії, передусім – на міжрегіональному рівні.

Крім того, запланований виступ Президента України щодо поточної ситуації в Україні та її зовнішньополітичних пріоритетів перед професорсько-викладацькими та студентськими колами одного з провідних вищих навчальних закладів Японії – Кіотського університету.

У рамках візиту Президента України до Японії передбачається підписання низки двосторонніх документів, спрямованих на поглиблення співробітництва та реалізацію конкретних проектів, зокрема Спільної заяви щодо українсько-японського глобального партнерства та Кредитної Угоди між Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (Укрексімбанк) та Японським банком міжнародного співробітництва (ЯБМС) щодо відкриття другої кредитної лінії.

Чільна увага в ході візиту приділятиметься уможливленню залучення потужних інвестиційних та технологічних можливостей Японії та її адміністративних одиниць для забезпечення модернізації української економіки, розвитку інфраструктури, започаткування конкретних масштабних спільних проектів, зокрема в рамках підготовки до проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи з футболу 2012 року, а також прийняття рішень стосовно створення сприятливих умов для подальшого зростання обсягів двостороннього товарообігу.

Думаю над питаннями, які, сподіваюся, буде нагода задати. Радо вислухаю ваші варіанти. 
brovary84: (Shinchan)
 Любі друзі!
 Саме таке завдання, як у заголовку, стоятиме переді мною на цих вихідних. Аудиторія - учні середньої школи, рочків по 12-13 приблизно. Поки що із москалем Вітєю плануємо влаштувати квіз про столиці, площу, клімат і т.д., і він пропонує ще наостанок пограти в павутинку. Час - 15-20 хвилин, треба представити дві країни і не набриднути малечі. 
 Буду дуже радий почути ваші варіанти, зауваження і пропозиції. 
brovary84: (Default)
  А у нас – передавали вчора про „газовий” конфлікт між Україною та Росією у новинах по NHK – це японський аналог УТ-1. І показували Угорщину та Румунію, які вже нібито постраждали внаслідок суперечки. Скоріше б вони там усі вже розібралися між собою, бо, як на мене, краще відсутність новин про Україну, аніж отакі...

Profile

brovary84: (Default)
brovary84

December 2016

S M T W T F S
    123
45678910
111213 14 151617
18192021222324
25262728293031

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 22nd, 2017 06:52 pm
Powered by Dreamwidth Studios