brovary84: (Kusakari)
 Пише письменниця (а читачі читають, еге) про те, як вона звикає до нового календарного місяця і що буває, якщо процес звикання затягується. Есей цей мені вельми сподобався, тому подаю його недосконалий переклад нижче. 


Звикнути до цього місяця (Кікуко Цумура)


 Вибачте за моє несподіване питання, але чи можете Ви з упевненістю сказати, що правильно відчуваєте нюанс наступного мовного звороту: “Я знаю багато про серпень”. Або можна сказати і “трохи звик”. Мається на увазі такий стан, коли настрій минулого місяця повністю зник, а теперішній настрій можна схарактеризувати як такий, коли від самого дна серця усвідомлюєш, що живеш у ~місяці. Перефразовуючи, відчуваєш себе стовідсотково як мешканець цього місяця, а не хтось інший. 

 У моєму випадку, я не можу сказати що я “трохи звикла” десь до 14 числа цього місяця. До 13 числа я проживаю дні у відлунні і сум’ятті попереднього місяця. “Уже серпень, але ще нібито як липень” - промовляю я навіть після 10 числа. За відчуттями це схоже на те, зник чи ще не зник “новорічний настрій”, але у випадку із “Новим роком” значимість події ні в кого не викликає сумнівів, а мені йдеться про щось подібне до наступного: “Нібито тільки минулого місяця розпочався новий рік, а вже квітень!..”. Тобто це скоріше проблема недоумкуватості або непристосовансті до плину часу. 

 І навіть якщо десь числа 14 нарешті подумаєш, що ти “трохи звик”, цей місяць незабаром закінчується. Бо всього за два тижні він добігає свого кінця. І, думаючи, як же швидко пробіг і цей місяць, вступаєш у місяць новий. А в новому місяці тягнеш за собою настрій із місяця минулого, не можеш перелаштуватися, різні справи затримуються, спохопишся - а вже знову 14 число. 

 Таким як я, можливо, краще ділити рік не на місяці, а на 365 днів, і думати, що, наприклад, сьогодні 90-й день, а наступний дедлайн буде у 110-й день, тому треба потроху ворушитися. На щастя, в моєму записнику кожного дня пишеться, скільки днів уже минуло в цьому році і скільки днів залишилося до його кінця. Цього року минуло вже цілих 229 днів. Саме час трохи звикнути до 2015-го року, але я все ще живу із настроєм року 2014-го. 

brovary84: (Student ID)
Сяйво світанку, проблиски світла - 

Багатий улов. 

Багато зловили

Ооба-іваші


На березі, схоже, 

Святкують; 

А у морі

Справлятимуть заупокійну службу 

По десяткам тисяч 

Іваші.

brovary84: (Maska)
Мені надзвичайно дивно, чому

Дощ, що падає з чорної хмари,

Виблискує сріблом. 


Мені надзвичайно дивно, чому

Шовкопряд, який їсть зелене листя шовковиці,

Стає білим. 


Мені надзвичайно дивно, 

Чому ю:ґао*, яку ніхто не чіпає, 

Самотужки розкривається. 


Мені надзвичайно дивно, чому

Всі, кого я питаю, сміються у відповідь і кажуть: 

“Це ж очевидно!”.


* Ю:ґао - квітка “луноцвіт”. 


brovary84: (Maska)
Білий капелюх,

Теплий капелюх, 

Шкода капелюха.


Але вже нічого не поробиш, 

Те, що загубив - 

Залишиться загубленим. 


Однак, капелюше, 

Маю до тебе прохання: 

Не падай в канави або ще кудись, 

А повисни собі якнайзручніше 

На гілці якогось високого дерева, 

І стань теплим та гарним гніздом

Для нещасної пташки, яка не може 

Сама звити гніздечка - 

Такої ж неповороткої, як і я.


Білий капелюх,

Повстяний капелюше.

brovary84: (Default)
Частота хронических соматических болезней в постнатальный период онтогенеза была ассоциирована с дозовыми нагрузками на щитовидную железу плода.

Перекладач - прекрасна професія, я вважаю. Бо інколи треба перекладати чужою мовою те, що не розумієш своєю
brovary84: (Maska)
 Текст промови письменника Харукі Муракамі, який він виголосив на врученні міжнародної премії Каталонії в Іспанії 9 червня (подається без змін)
 «Як нереалістичний мрійник»
 Востаннє я відвідував Барселону весною, два роки тому. Провів автограф-сесію, на яку зібралося дивовижно багато людей. Вишикувалася велика черга, і я не міг дати автограф усім бажаючим навіть за півтори години. Ця процедура зайняла стільки часу, бо багато читачок вимагали від мене поцілунків. Тому все так і затягнулося.
 До сьогодні я проводив автограф-сесії у багатьох містах світу, але читачки, які вимагали від мене поцілунків – таке було тільки в Барселоні. Якщо зважати навіть тільки на цей один факт, можна зрозуміти, яке Барселона прекрасне місто. Я дуже щасливий з того, що отримав нагоду ще раз відвідати це місто з довгою історією та розвиненою культурою.
 Але, на жаль, цього разу я мушу говорити не про поцілунки, а про що? )
brovary84: (Maska)
Лежить сніг
Канеко Місудзу

Верхньому снігу
Холодно.
На нього світить прохолодний місяць.

Нижньому снігу
Важко.
Він носить сотні людей.

Середньому снігу
Самотньо.
Йому не видно ні неба, ні землі.

www.lionji.join-us.jp/misuzu.html#06
brovary84: (Maska)
Я, пташка і дзвоник
Канеко Місудзу

 www.h2.dion.ne.jp/~apo.2012/misuzu06.html

Скільки б я не розправляла руки,
Літати в небі у мене не вийде, 
  
Але пташка, що вміє
 літати, не може, як я  
Швидко бігати по землі.

  

Скільки б я не розкачувалася вправо-вліво, 
  
Красивих звуків не вийде,   
Але той дзвоник, що може дзвеніти, не знає  
Так багато пісень, як я. 

  

Дзвоник, пташка, і я,
  
Всі різні, всі гарні.
brovary84: (Maska)
Мабуть, це луна?..
Канеко Місудзу

Кажеш: “Давай гулятися”
Відповідає: “Давай гулятися”.

Кажеш: “Дурник!”
Відповідає: “Дурник”.

Кажеш: “Більше не гулятимуся!”
Відповідає: “Не гулятимуся”.

А потім,
Коли стане самотньо,

Кажеш: “Вибач!”
Відповідає: “Вибач”.

Мабуть, це луна?..
Ні, будь-хто.

green.ap.teacup.com/gujo/176.html
brovary84: (Maska)
Цей шлях
Канеко Місудзу

В кінці цього шляху
Є великий ліс.
Самотнє енокі*,
Ходімо цим шляхом.

В кінці цього шляху
Є велике море.
Жабеня зі ставка з лотосами,
Ходімо цим шляхом.

В кінці цього шляху
Є велике місто.
Самотнє опудало,
Ходімо цим шляхом.

В кінці цього шляху
Є щось, точно є щось.
Ходімо всі, усі разом,
Ходімо цим шляхом.

*Енокі – китайське залізне дерево.

plaza.rakuten.co.jp/azazteshigoto/diary/201005230000/
brovary84: (Maska)
Вірш японського поета Кендзі Міядзави, який народився в префектурі Івате (одна з постраждалих після недавнього цунамі). Вірш було знайдено у записнику поета після його смерті. Переклад мій, оригінал тут.

Сильніший за дощ )

Кажуть, більшість японців знають цей вірш зі школи.
brovary84: (Hen)
 Я якось писав був, що Японія дає дууже багато шансів заробити трохи грошиків, було би тільки бажання. 
 Останнім часом маю трохи перекладів, але сьогоднішній, як назвав його координатор із перекладацької агенції, "sweet and short", перевершив всі мої сподівання. 
Отже, перекласти на російську тре було оте, що в заголовку, і ще [Happy New Year]. 
Платять 1000 ієн, віднімають 10 відсотків якогось податку, тобто чистими на руки - 900 ієн, при курсі 85 ієн за долар. В гривні переводити немає потреби, я думаю. 
Ех, побільше б такої роботи! 

Ramen

Nov. 29th, 2010 01:49 am
brovary84: (Default)
 Ramen суп вкусный немного сладкий хрустящий текстуру листья капусты. Два типа гриле свинины и персик розы. Пожалуйста, приезжайте и попробовать наши вкусные лапши вы едите три раза, чтобы войти в привычку.
brovary84: (ikemen)
 Ось вам трохи юного, наївного і романтичного Тимура Сандровича для передноворічного настрою. Писано в останній день 2005 року. 

 Час перед Новим роком спресований неймовірно. І пропозиція поперекладати для японської піаністки, яка даватиме концерт у Києві, видалася мені недоречною як ніколи. Але ж не можу я відмовити самому професорові Бондаренкові, правда? Відтак з препоганим настроєм (проблема з заліками, та ще й капосний кашель докучає), через велике своє «не хочу» поліз у словники вишуковувати музичну термінологію. Дурний, тоді я ще не знав, що ці дні невдовзі згадуватиму як найкращі в моєму житті. Адже на мене чекала

.Передноворічна казка на ймення Ідзумі )
brovary84: (Default)
 Останнім часом мені часто спадає на думку, що бути люб'язним із дівчатами ― справа дуже складна. У цьому році мені виповниться 34, і я думаю, що мій досвід спілкування з дівчатами не дуже відрізняється від досвіду пересічного чоловіка, але з віком я почав буквально кожною клітиною тіла відчувати, яке це непросте завдання.
Read more... )
brovary84: (Default)
Одного погожого квітневого ранку у якомусь завулку Харадзюку (район Токіо) я зустрічаю ідеальну дівчину.
Не можна сказати, що вона якась особливо красива. І одяг на ній не те щоб дуже вже гарний. Волосся ззаду трохи злежане, та й років їй, напевне, вже під тридцять. Але вже за півсотні метрів мені стає зрозуміло: вона для мене – ідеальна дівчина. Коли я її побачив, всередині мені щось тенькнуло, а у роті зробилося сухо, як у пустелі.
 
Read more... )
brovary84: (Default)
Про кінець душевного стану, що зветься юністю
 Скінчилася молодість.
 Чогось трохи боязко, коли бачиш такий початок, хіба ні? Мені також страшно. Але в будь-якому випадку нічого не поробиш, раз уже вона скінчилася. Скоро сорок, і, якщо зневажати фізичні „вправи”, обвисатимуть боки. За зубами я доглядаю нині також ретельніше, ніж колись. Коли випиваєш із молодою дівчиною, слід наново усвідомити потребу утримуватися від повчань. Джим Морісон, який колись був нашим ідолом, уже давно помер, а Брайан Вілсон добряче погладшав через залежність від кокаїну. Подруги одного зі мною або близького покоління повиходили заміж, у багатьох є діти, і ніхто вже не хоче зі мною розважатися. Хоча, навіть якщо і спробувати поговорити з молодою дівчиною, то чомусь „спільних” тем для розмов знайдеться небагато, натомість з’явиться багато пауз. Так, настає середній вік. Незалежно від того, подобається це тобі чи ні.
 Зараз у мене і черевця ще немає, і вага майже не змінилася з університетських часів, і волосся, на щастя, густе. Здоров’я – моя перевага: я жодного разу не хворів. Але все одно вік бере своє. Це природньо. Роки вони і є роками. Якщо раптом роки перестануть виконувати свою функцію років, система Всесвіту порине у хаос. Тому я і не вважаю це сумним. Принаймні на сьогодні. Мені здається, що нехай воно буде так, як є. Думаю, що, мабуть, із цим нічого не поробиш.
Read more... )

Profile

brovary84: (Default)
brovary84

December 2016

S M T W T F S
    123
45678910
111213 14 151617
18192021222324
25262728293031

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 27th, 2017 06:36 pm
Powered by Dreamwidth Studios