Jul. 21st, 2016

brovary84: (Shinchan)
 Якось я писав, що для кращого знайомства з японською культурою може бути корисним спробувати поочищати рис, бажано пристроєм виробленим в епоху Шьо:ва, в який рис треба класти максимум по 200-300 грам, а не майже по кілограму, як це вміють приймати сучасніші дівайси. Так само в мене була думка (і зараз, їдучи на шінкансені в Токіо, я все більше переконуюся в її адекватності), що для ще кращого знайомства з японською культурою може бути корисним проїхатися на шінкансені між станціями “Нова Осака” (або “Кіото”) і “Токіо”, хоч можна і будь-які інші відтинки шляху. 
Колись це був шлях між місцем перебування Імператора, тобто Кіото, і місцем де розташовувався фактичний центр влади, тобто Едо, теперішнім Токіо. І на те, щоби подолати  відстань у 500 з гаком кілометрів, люди витрачали по кілька тижнів. А тепер шінкансен долає відстань до Кіото за 2 год 18 хв, здається, до Осаки потім іще 15 хв. То що ж можна побачити з вікна (або в вагоні) шінкансена?
- косметичні таблички. Напис англійською “727 косметікс”, розставлені уздовж шляху пересування шінкансена, робітники цієї фірми (головний офіс у Кансаї) регулярно ним їздять і перевіряють, чи добре таблички видно. Інтервали встановлення - через кожні 20 км чи щось таке
- вишикувані в ряд хлопчики у спортивній формі на майданчику школи і тренер, який вочевидь щось їм активно пояснює. 14 травня, субота, ранок, сонце тільки починає припікати, а вони стоять там, у синіх шортах і білих футболках, і чекають вказівок, слухаючи пісню вітра
- пасажирки поїзда в рожевих сукнях і білих колготках, нафарбовані за останнім словом “каваіі”. Одна із них скидається мені на дууже добре замаскованого хлопчика, але спишемо це на неконтрольований політ фантазії
- поля рисові, де рис тільки-но висадили або ще продовжують висаджувати, і оранжеві трактори на вузеньких смужках асфальту між ними, а також інколи машини, обов’язково білі “тойоти”, що привезли фермерів та їх родини до полів. І чайні плантації, а це ж нещодавно була 88 ніч починаючи від якоїсь там дати, коли зима зустрічається з весною чишо, і в день цієї 88 ночі збирають перший молодий зелений чай цього року, колись і мені довелося це робити, листочки такі м’якенькі нібито хтось їх спеціально пом’якшує особливим японським спреєм, їх треба зривати зверху, де вони тільки пробилися і мають яскраво-салатовий колір порівняно з іншими листками-ветеранами
- сонячні батареї на дахах будинків - чи їх дійсно побільшало після Фукушіми, чи просто раніше не звертав уваги? Енівей, тенденція радує, аби тільки вона десь не захлинулася на півшляху
- можливість їхати у вагонах іх резервованими місцями навіть із квитками на місця нерезервовані у години пік в будні дні (загалом 11 рейсів “Нодзомі”, тобто найшвидшого шінкансена). Але тільки від станції Шінаґава до станції Токіо, про інші відстані мені нічого невідомо. Різниця в ціні - 1000 ієн залежно від відстані, мабуть же багато спраглих дістатися Токіо вранці 
- Фудзі-сан можна побачити, як пощастить, але за статистикою щастить тільки у 20% випадків. Тобто 100 разів проїдеш повз Фудзі - і 80 разів вона буде повністю або частково вкрита хмарами. Хоча бувають інколи туристи, яким щастить із першого разу, навіть незважаючи на те що вони раніше про Фудзі-сан нічого не чули. 

Profile

brovary84: (Default)
brovary84

December 2016

S M T W T F S
    123
45678910
111213 14 151617
18192021222324
25262728293031

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 20th, 2017 05:40 am
Powered by Dreamwidth Studios